Чому гімн України не викликає гордості за державу

Кожен громадянин України чує ці слова майже щодня:

"Ще  не вмерла України і слава, і воля…"

Та чи наповнює серця українців таке  запевнення, гордістю та натхненням? Ні в якому разі не бажаючи  принизити значення державного Гімну, я все ж таки не можу не висловити свою думку що до його тексту.

Буду цілком відвертим... Рядки мого гімну не викликають у мене гордості і впевненності в тім, що я живу в великій незалежній державі.

По-перше, жоден українець в повсякденому спілкувані не скаже: "Ще не вмерла України і слава, і воля". Більш природньо для української мови буде сказати: "Ще не вмерла В Україні ні слава, ні воля"...   Крім того. Хіба вже не можна було в першому рядку головної державної пісні не вживати слова, яке означає смерть.

По-друге, далі ми співаємо:

Ще нам, браття українці, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Я б хотів знати, КОЛИ "нам, браття українці, усміхнеться доля"? Якщо тоді, коли "згинуть наші вороженьки", то скажіть українцям ХТО ці вороженьки і, що зробити, щоб вони швидше згинули. І потім... Дуже мені не подобається зрівнювати своїх ворогів з росою на сонці. Надзвичайно неприродньо ворогів порівнювати з росою на сонці!!! Тому що це природне явище в українців асоціює з чистотою і навіть з відродженням чогось нового і приємного для добрих людей.

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Українці - це Християни. А згідно з християнськими канонами душу в нас вложив Бог. Тож і належить вона Богу. За свободу, звичайно, можна віддати життя. Але ж душу, на мій погляд, треба мати і берегти, щоб встати "в бій кривавий". То великий гріх класти душу навіть за свободу. Тому що хочеться запитати: кому ви бажаєте душу віддати?

Ще мимоволі виникає питання, ми вже(!?) живемо в незалежній і демократичній державі, чи  нас попереду ще криваві бої чекають? Скажіть, будь ласка, як розуміти:

"Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону,
В ріднім краю панувати не дамо нікому"?

Тобто від Польщі до Росії ми мусимо влаштувати кривавий бій, для того, щоб в Україні, ні в якому разі, не міг ніхто панувати? Це треба зробити, щоб показати: "що ми, браття, козацького роду"?     

Тема всього вірша пронизана ненавистю до невідомих ворогів. І ця ненависть є підгрунтям надії на начебто щасливе майбутнє.

Що означає:

Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже,
За Карпати відоб`ється, згомонить степами,
України слава стане поміж ворогами.

Чи кожний українець зможе розтлумачити ці рядки? Це по-перше. 

По-друге. ЧОМУ?! слава моєї України повинна стати поміж ворогами?! Яке мені діло до ворогів, які, судячи з цих рядків, десь там за Карпатами? Добра слава Неньки-України повинна лунати на весь Світ!, а не стояти поміж ворогами.

На протязі всього гімну ми невтомно повторюємо:

"Душу, тіло ми положим за нашу свободу..."

Гімн незалежної України не є життєстверджуючим.

Гімн не прославляє Україну і український народ.    

Гімн України нагадує, хай мене Бог простить, російську пісню "Вставай страна огромная".

Ще раз наголошую! Я люблю Україну. Мені не байдужа доля моєї Батьківщини. Я мрію, щоб Україна була насправді вільна, а українці щасливі.

Але я знаю, що спочатку було СЛОВО, а СЛОВО, то є -  БОГ, а БОГ, то є - ЛЮБОВ.

Хай простять мене люди добрі, але я не чую любові в Гімні України.

Кому не байдуже, яким є текст гімну України, пропоную почитати гімни інших країн:Білорусі,Латвії, Литви, Австрії, Абхазії та ін.