Неостання битва

22 грудня 2013 о 21:11 - 2838

Avataradmin


Неостання битва

Господь створив цей світ так, що Добро і Зло завжди існують поряд. Одне з одним, поряд з нами, поряд і в середині кожного із нас. Боротьба між Добром і Злом відбувається повсякденно і повсякчасно на кожному клаптику нашої планети, в кожному місті або селі, в кожній сім’ї, в душі і тілі кожної людини. Так було, є і буде во віки віків.

Але час від часу в історії людства настає момент, коли в якійсь окремій країні, – або, навіть, на всій Земній Кулі, як це було під час Другої Світової війни, – сили Добра і Зла розділяються, щоб зійтися в грандіозній битві, наслідки якої впливають на наступні десятиліття, а то й віки. І ніхто не може залишитися осторонь. Немає ні людини, ні родини, ні країни, яких би не зачепила ця війна. Кожна особа, кожен народ або уряд, усвідомлюючи чи несвідомо, приймає для себе рішення – і стає по тій чи інший бік стіни, яка розділяє ці сили.

Хтось із людей стає, пліч-о-пліч з іншими, на захист Добра, готовий на жертви заради майбутнього своїх дітей. Ці люди не хотять жити в світі, де панує жорстоке беззаконня, де панують крадії і брехуни, де немає Справедливості і Свободи, де панує Зло. Вони готові боротися до кінця.

У когось не вистачає сили встати в ряди, але він, як може, підтримує захисників Добра і допомагає їм.

Інші свідомо обирають темну сторону. В їхніх руках – влада, гроші, зброя. Вони здатні на будь-яку підлість, вбивства, катування, готові на найтяжчі злочини, щоби захистити своє становище. Їхні засоби – це брехня, підкуп, залякування слабких.

Але при цьому всередині вони самі слабкі. Кожен з них боїться, бо знає, що Зло будь-якої миті може повернутися проти них самих. Недарма найстрашніше для таких – це втрата статусу в середині «зграї», коли найпершими загризуть «свої». Така доля Мельників і Кушнарьових.

Навіть ті, хто наверху «харчового ланцюга», пам’ятають, що більшість попередників закінчили погано: або отруєні нащадками, або зарізані власними охоронцями, або, в кращому випадку, зустрічають старість в судах, прокуратурах або і в тюрмах.

Та найбільше небезпечні не вони. Найбільше шкоди від тих, хто байдужий, хто робить вигляд, що його це не стосується, хто сидить вдома і боїться. Вони бояться втратити тихе життя. Для них найбільша цінність – це «стабільність»: стабільність рабства, стабільність бідності, стабільність Зла. Вони забули, що ті, хто між шматком ковбаси і Свободою обирає ковбасу, – втрачають і Свободу, і ковбасу.

Сила їхня – в їхній кількості, в інерції маси. Саме на них спираються сили Зла. Саме в це болото потрібно кидати найбільші камені, які воно не зможе поглинути. Ці камені – Правда і Свобода.

…Місяць, як в Україні триває глобальна світова битва між силами Добра і Зла. Останнє поле бою – це Хрещатик, Майдан Незалежності і прилеглі до нього вулиці. В цій битві зійшлися Світло і Темрява, Правда і Брехня, Свобода і Рабство, Азія і Європа, сила Духу і Страх.

Не мігши бути осторонь цієї битви, я кілька днів і ночей провів на київському Майдані. В цьому вирі подій і боротьби, мені згадалися два геніальні англійські провидці – Оруел і Толкієн.

Першій, в книзі «1984» показав, що нас чекає, якщо ми програємо цю війну.

Другий, у «Володарі кілець», дивовижно точно змалював сьогоднішній двобій між Добром і Злом, якій відбувається в Україні.

З одного боку – з північного сходу – над нами нависає Мордор – імперія Зла. З Мордору, що у всі часи намагався знищити, прикінчити, поглинути Середзем’я – Україну, з башти Кремля за нами спостерігає темний володар Саурон. До нього приєднався зрадник Саруман, що засів в Межигір’ї. Разом вони насилають на нас всяку нечисть: орків-тітушок, голблінів-спецназ, армії зрадників, п’ятої колони, тьми: казнокрадів, корупціонерів та їхніх поплічників.

Ззаду їх підпирають несчислимі противсіхи або просто дикуни.

З нашого боку, боку Добра, об’єдналися всі, хто розуміє, що ціна перемоги – це життя, наше і наших дітей. Об’єдналися студенти і викладачі, молодь і ветерани боротьби за Незалежність, і партії, і громадськість… Головна армія Гондора (в книге Дж. Р. Р. Толкина Гондор (Gondor, «страна камня») – южное государство в Средиземье – ред.) – жителі Західних областей. Поряд з ними стоять люди зі Сходу, Півдня і Києва.

Брами головної фортеці Рохана (государство у северных границ Гондора, его союзник – ред.) – Майдану охороняють козаки, афганці, ветерани-офіцери. Будь-якої миті готові до штурму «Тризуб», УНСО, Свободівська молодь.

За ними – водії і банкіри, шахтарі і професори, безробітні і підприємці, – люди різних національностей, віросповідань, політичних поглядів.

Всі, хто стоїть на Майдані в Києві, захищають його від злодіїв – то є лицарі Світла і Добра. Всі, хто допомагають і підтримують їх в Україні і в світі – то є сили Добра.

Десь іще в далеких і близьких містах і селах живуть гобіти-малороси – маленькі люди з волохатими думками. В своїх затишних норах-домівках вони сподіваються перечекати цю війну. Але даремно!

Зло вже поряд. Від нього не сховається ніхто. Гобіти, вставайте! Виходьте на вулицю. Разом з вами ми знищимо кільце їхньої влади. На допомогу до нас їдуть вже ельфи з Європи, могутні анти з Америки та Канади. Ми переможемо!

Всі, хто надають і виконують злочинні накази, хто б’є і несправедливо судить, хто служить злочинній владі, підтримує її діями або думками – то є солдати армії Зла.

Той, хто байдуже спостерігає, чия хата з краю – той допомагає силам Зла.

Наша мета одна – вільна і заможна Україна – країна Добра.

Наша ціль – перемога над Злом.

Сергій Карноза

P.S. І ще одна думка спала мені в голову тільки що. Хоча на Майдані зараз сіро і холодно, мерзнуть ноги і мучить нежить, я би порадив всім психоаналітикам та психіатрам України – відправляти людей, що хворі на депресію, в Київ, на Євромайдан. Унікальна атмосфера доброзичливості та взаємодопомоги, величезна кількість добрих, щирих, безкорисних людей на маленькому клаптику України – будь-кого вилікують від зневіри в своїх силах та світлому майбутньому Українського народу.

Підписуйтесь на наш телеграмм

Поділитися: