Поняття і особливості спадкування

19 червень 2014 о 14:39 - 9712

Avataradmin


Поняття і особливості спадкування

Під спадкуванням у сучасному цивільному праві розуміється перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Для підтвердження місця відкриття спадщини нотаріусу подаються: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу або вуличного комітету про реєстрацію спадкодавця.

Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, то місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна – місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Спадкоємцями за законом можуть бути лише особи, прямо зазначені в тексті закону. Вони об’єднуються в певні черги. Причому спадкоємці кожної наступної черги закликаються до спадкування лише у разі, якщо немає спадкоємців попередніх черг. Діючий Цивільний кодекс України встановлює п’ять черг спадкоємців за законом.

До першої черги належать діти, другий з подружжя та батьки спадкодавця. Колишній чоловік (дружина) права на спадкування не мають.

До другої черги закон відносить повнорідних та неповнорідних братів та сестер, а також бабу та діда.

До третьої черги спадкування закликаються дядько та тітка спадкодавця.

У четверту чергу спадкують особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини. В такому випадку факт проживання спадкоємців однією сім’єю зі спадкодавцем установлюється судом.

У п’яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно. Онуки спадкодавця при житті своїх батьків можуть бути закликані до спадкування лише в порядку п’ятої черги. Але ж вони закликаються до спадкування в порядку представлення, тобто коли їх батьки померли до відкриття спадщини їх діда або баби.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Для набуття спадщини спадкоємець повинен її прийняти. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Тому спадкоємець або всю належну йому спадщину беззастережно приймає, або від всієї належної йому спадщини відмовляється.

Цивільне законодавство встановлює два способи прийняття спадщини: подання нотаріальному органу за місцем відкриття спадщини відповідної заяви та фактичного встуту у володіння спадковим майном. У першому випадку нотаріусу подається заява про прийняття спадщини. Така заява подається особисто спадкоємцем.

На прийняття спадщини законом установлено строк у шість місяців з дня її відкриття. Під фактичним прийняттям спадщини розуміється постійне проживання спадкоємця разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, вуличного комітету, відповідного органу самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем. Спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, може звернутися до суду з метою продовження строку для прийняття спадщини.

Спадкоємець за законом або за заповітом має право відмовитися від спадщини. При цьому відмова може бути вчинена як на користь конкретних осіб з числа спадкоємців за законом або за заповітом, так і без зазначення осіб, на користь яких він відмовляється. Право на відмову від спадщини може бути реалізоване протягом шести місяців від дня відкриття спадщини.

Приватний нотаріус Дніпродзержинського міського нотаріального округу

Оката Л.Г.

Підписуйтесь на наш телеграмм

Поділитися: