Петро Лісний: «Невже 12 років мало для знущання наді мною?!»

03 лютого 2015 о 12:05 - 8019

Avataradmin


Петро Лісний: «Невже 12 років мало для знущання наді мною?!»

– 12 років тому, за підказкою чи з примусу тодішнього Петриківського районного прокурора-хабарника, царичанські фіскали спідтиха повторно оподаткували очолюване мною як директором ЗАТ (закритого акціонерного товариства) «Петриківка-Техносервіс», щойно реорганізоване з однойменного ВАТ (відкритого акціонерного товариства).

Мене та головного бухгалтера звинуватили і порушили проти нас кримінальну справу за несплату – вже раз сплачених – податків і спричинення великих збитків державі, яких ми не завдавали, вчасно й сповна розраховуючись. До реорганізації ВАТ у ЗАТ, з відома податківців і за рішенням загальних зборів товариства, ми вчасно й сповна розплатилися, а після зміни вивіски на воротах ніхто з акціонерів не одержав ніякого прибутку, а спільний статутний фонд залишився тим же, що й був.

Отже, нас звинуватили і почали судити за вивіску! По-моєму, навіч груповий злочин службових осіб: прокурора, співробітників районної міліції та податківців,– а до кримінальної відповідальності притягли нас з головбухом.

Торік весною Царичанський райсуд засудив мене «за несплату податків і збиток державі» до трьох з половиною років умовно. Суддя О. Гудим солідаризувалася з групою петриківських та царичанських службовців-порушників, у повному обсязі свідомо проігнорувавши закони, десятки статей Кримінально-процесуального кодексу України, мимохіть продемонструвавши несумлінність, некомпетентність і безграмотність. Відверто підтримала беззаконня і стала співучасницею сваволі правоохоронних органів! Грубо порушивши присягу судді!

Наприкінці минулого року кримінальна палата Дніпропетровського апеляційного суду у складі суддів М.М Кислого, О.О. Литвиненко та головуючого судді В.М. Кузьменко скасували вирок. Та розглядаючи мою справу не побачили явних ознак кримінальної діяльності організованої злочинної групи з податківців, прокурорів і суддів. Можливо, не прочитали справу? Чи це відверте «кришування» корпоративного «бізнесу» службовців-правопорушників? Невже 12 років мало для знущання наді мною?..

Безчинство судочинства

Торік 4 грудня обласний апеляційний суд скасував, нарешті, оголошений понад вісім місяців тому вирок Царичанського райсуду про умовне покарання петриківця Петра Лісного на три з половиною роки. Осуджений негайно оскаржив незаконний вирок. Та його апеляцію наче волами везли з Царичанки до Дніпропетровська. Недотримання процесуальних норм давно стало нормою нашого судочинства. Безчинством!

З Дніпропетровська кримінальна справа проти П. Лісного втретє повернута на розгляд у той же самий Царичанський районний суд. Який ні у підсудного, ні у сторони захисту не викликає й краплі довіри.

З 2002 року Петра Лісного судять за «кримінальні злочини», однак доказати й засудити не здатні, а виправдати бояться. Самі можуть опинитися на лаві підсудних.

Звинувачення висмоктані в обласній прокуратурі з вказівної пучки покійного облпрокурора (див. з півдюжини попередніх й останню публікацію «Пшик з-під судової мантії» в газеті «Лица» № 39 за 21 травня 2014 р. – авт.). Звідтоді – 13-ий рік! – П. Лісний на підписці про невиїзд з постійного місця помешкання в давній батьковій хаті. Наче спутаний.

За цей час різномасті законники обібрали П. Лісного як фермера і підприємця матеріально, як державного службовця – оббрехали, звинуватили в корупції і зняли з посади, майже півтора року протримали в СІЗО. Де ледве не вбили за відмову «добровільно» піти у відставку з посади голови Петриківської районної держадміністрації. «Приватбанк» скористався нагодою і спробував присвоїти його зарплату за декілька років, а тепер збідніла казна не віддає, ігноруючи рішення суду.

Словом, знущаються і карають у судах і поза судом. За те, що Петро Гнатович Лісний все життя захищав інтереси держави і громадян. Як льотчик-винищувач; як фермер і голова районної асоціації землеробів; як голова Петриківської райдержадміністрації. Як патріот держави!

Тож норов і манери свавільного царичанського судочинства і прокурорського свавілля не викликають у П. Лісного і не можуть викликати й мікрона довіри. Судіть самі. 2007 року голова Царичанського райсуду Є. Тарабан зліпив-склепав в одне судове провадження п’ять епізодів з п’яти кримінальних справ проти П. Лісного, протримав підсудного за гратами довше 15 місяців, поки змикитив, що не вмотивує й не обґрунтує замовленого покарання через недолугість сфальсифікованого звинувачення, яке повернув обласній прокуратурі.

Прокурорські краще за інших знали, що кримінал сфальсифіковано ними, однак домоглися в обласному апеляційному суді повернення того ж звинувачення у той же Царичанський райсуд з тими ж крапками і комами – без жодних доказів винуватості П. Лісного. Чи не за корпоративну солідарність і беззаконня голова райсуду пан Є. Тарабан пішов на підвищення в облсуд, а сфальсифіковане звинувачення й досі мандрує від одного судді до іншого?

Питання майже риторичне, бо, на думку фахових юристів, суддя Е. Тарабан не повинен був і братися за розгляд справи без складу і навіть ознаків злочину. Безглудий і фантастичний кримінал був сфальсифікований прокуратурою. Суддя Є.Тарабан підтримав протиправні дії прокуратури і сам став співучасником порушників закону, а тепер в апеляційному облсуді продовжує чинити таке правосуддя-кривосуддя, як творив над П. Лісним…

2011 року за провадження справи взялася суддя Царичанського райсуду пані О. Гудим. А фактично – за маринування розгляду. Безліч разів відкладала і переносила засідання через нез’явлення як свідків – інспекторів Царичанської міжрайонної податкової служби (чий офіс за півтораста метрів від райсуду).

Податківці, на замовлення прокурорських ділків, звинуватили П. Лісного як підприємця за несплату – заплачених! – податків, обібрали й розорили очолюване ним у Петриківці акціонерне товариство, позбавили петриківців роботи і власності. Отож побоювалися, мабуть, відповідальності і компенсації заподіяних акціонерам матеріальних і моральних збитків.

Виручила суддя О. Гудим – за непорядність і боягузливість податківців вліпила …Петру Лісному три з половиною роки позбавлення волі умовно. Словом, прикрила своєю мантією проворних земляків-фіскалів (за що, сподівається П. Лісний, перегодом, таки опиниться на лаві підсудних поруч з ними!).

Безліч засідань у суді зірвали працівники прокуратури, міліції і комерційного банку «Катеринославський», причетні до провокацій і брехливого звинувачення П. Лісного в хабарництві. Скільки не клопотав захист, суддя О. Гудим категорично відмовлялася і не викликала на засідання провокаторів-свідків С. Аветисяна і С. Зайцева.

Перший (на замовлення і за співучасті працівників районної прокуратури та міліції, котрі власноруч мітили грошові купюри спеціальною фарбою) підкинув голові РДА П. Лісному мічені 2.000 грн. «хабара» і начебто втік аж у Вірменію. Хоча ніхто за ним не гнався і не женеться, бо епізод з підкиданням 2.000 грн. «хабара» був поспіхом вилучений з матеріалів кримінальної справи. О. Гудим відмовилася викликати в суд і другого провокатора, С. Зайцева.

Цей пройдоха за вручені міліцією 400.000 доларів купив у дніпродзержинця Грекова приватну фірму й оформив дарчу у приватного нотаріуса Жидкова. Та щойно Греков одержав готівку, як на нього напали працівники міліції, відняли валюту, посадили в автозак і по дорозі в Дніпропетровськ почали схиляти до зізнання (до наклепу), ніби виручка за продану фірму призначалася як хабар чинному тоді голові Петриківської РДА П. Лісному, а за добровільну повинну та співпрацю з слідчими обіцяли, що йому нічого не буде. Ще й подякують. Інакше!..

Греков не звабився обіцянкою і не погодився обмовляти П. Лісного. За що майже півтора року просидів у СІЗО разом з тоді ж схопленим головою Петриківської РДА. Звідтоді Греков теж тримають на налигачі невиїзду.

Суддя О. Гудим відмовилася прилучити до справи й розглянути слушну заяву підсудного Грекова про пограбування його міліцією наче цивільною бандою і задовольнити резонну вимогу підсудного як потерпілого повернути йому 400.000 доларів чи видурену провокаторами фірму.

Суддя О. Гудим не прагла істини й відмовилася допитати як свідка керівника комерційного банку «Катеринославський», щоб з’ясувати, навіщо і на якій підставі банкір позичав міліції 400.000 доларів для «хабара».

Чи не за кришування? Повернули «убозовці» (співробітники управління по боротьбі з організованою злочинністю) позичку в касу «Катеринославського»? Чи привласнили як організатори операції-провокації? Чому 400.000 доларів як речовий доказ «хабара» не був долучений і відсутній у матеріалах кримінальної справи? Чому, як по закону, не переказано в Державний бюджет?!

Не дав показань у суді як свідок і нотаріус Жидков, відомий за межами Дніпродзержинська своїми сумнівними оборудками і причетний до операції-провокації.

Врешті-решт, відверто продемонструвавши нездатність і небажання встановити істину, суддя О. Гудим виділила звинувачення П. Лісного у «хронічному хабарництві» в окреме провадження і знову повернула на дослідування в прокуратуру, де за нього ще не бралися й бозна коли й чи візьмуться. Корпоративна солідарність професійних законників: прокурорів, міліціянтів і суддів,– схожа на кругову поруку «авторитетів у законі», котрі живуть за «поняттями».

Доки ж суспільство і держава терпітимуть «пшики» з-під судових мантій і службових мундирів?

P.S. Коментар захисника, адвоката Миколи Бесараба:

– Суддя О. Гудим виявила нездатність розібратися в цивільній господарській справі, розглянула її наче кримінал і дала моєму підзахисному три з половиною роки. Я не раз пропонував і просив Ольгу Михайлівну викликати в суд і допитати працівників Царичанської міжрайонної податкової служби і слідчого Петриківської райпрокуратури Шипунова (працює в облпрокуратурі), який сфабрикував звинувачення в несплаті податків.

На погляд сторони захисту, в господарській діяльності П. Лісного складу ніякого злочину не було, як і підстав для порушення кримінальної справи. Фаховий рівень царичанських податківців і працівників петриківської прокуратури та міліції виявився нижче плінтуса – за межами розуміння проблеми. Спочатку суддя О. Гудим відмовлялася викликати цих та інших свідків на допит у суді, хоча було подано письмове клопотання.

Лише після мого візиту до голови Царичанського райсуду Є. Тарабана (тепер судить в Дніпропетровському обласному апеляційному суді) і роз’яснення наслідків такої поведінки, він розпорядився і О. Гудим викликала окремих свідків.

Безпідставність звинувачення П. Лісного в порушенні норм господарювання і службових зловживаннях підтверджується висновками компетентних аудиторних служб. Однак суддя не врахувала всі ці обставини. Тож вирок підлягав апеляційному оскарженню і був скасований.

Друга частина кримінальної справи стосовно начебто підготовленого Грековим «хабара» П. Лісному є відвертою фальшивкою. Тому, на вимогу адвоката, повернута в прокуратуру на досудове слідство. На жаль, це рішення суду було поспішно й не резонно оскаржено в апеляційному порядку, що стало причиною для зволікання розгляду справи.

В ході судового слідства захистом було встановлено неспростовну причетність до вчинення злочину працівників прокуратури, міліції та інших фіскальних служб, про що захистом було підготовлено і заявлено біля 10 клопотань про порушення кримінальних справ проти організаторів провокації. Згідно ст. 4 КПК України, при виявленні ознак злочину в ході розгляду кримінальної справи суддя був зобов’язаний порушити кримінальну справу і направити прокурору для досудового слідства.

Однак суддя О. Гудим проігнорувала ст. 4 КПК України і не прийняла постанови про порушення чи відмову у порушенні кримінальних справ, а мої клопотання направила чомусь прокурору області. Хоча це й суперечило закону і здоровому глузду. Це з якої рації райсуд дає наряди прокурору області?..

У такий спосіб суддя О. Гудим, керуючись неписаними нормами корпоративної солідарності, сприяла ухиленню цілого ряду персон від кримінальної відповідальності. У свою чергу, чиновники з облпрокуратури замість повернення клопотань райсуду без розгляду взялися проводити якісь дії, котрі важко називати слідчими. Ніяких повідомлень про хід розгляду клопотань в установленому порядку у захисту і підсудного П. Лісного нема.

В грудні 2014 року захисник і обвинувачений звернулися в прокуратуру області з вимогою проінформувати їх про хід розгляду клопотань і виявили, що слідче управління вже успішно …закрило цю справу за відсутністю складу злочину в діях прокурорських чиновників, безпосередньо причетних до провокації «хабара» і скоєння інших безчинств.

Не втрачаються надії на судово-правову реформу, проведення якої вже почали стимулювати й самодіяльні «люстратори» з сміттєвими баками для непорядних чиновників.

 Борис Матющенко

По теме: Система уничтожения Петра Лесного

 

Підписуйтесь на наш телеграмм

Поділитися: