Начхали на Закон

12 лютого 2015 о 09:42 - 3013

Avataradmin


Начхали на Закон
Прокурору Дніпропетровської області
Романову В.П.
Крейніна Олександра Григоровича,
м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська

 ЗАЯВА

У 2012 році слідчим відділом прокуратури Дніпропетровської області розслідувано та направлено до суду кримінальну справу №201/1597/13-к відносно колишнього начальника інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Дніпропетровській області Молчанова Олега Олександровича, який тричі вимагав і одержав від мене хабарі.

Незважаючи на те, що відносно мене у всіх трьох випадках мало місце вимагання хабара, і отже мені цими злочинами спричинено матеріальну та моральну шкоду, ані слідчий, ані прокурор не визнали мене потерпілим від злочинів, що є порушенням вимог ст. 49 КПК України 1960 року.

Більше того, у 2011-му, двічі передаючи хабарі на вимогу Молчанова О.О. – у розмірі 800 тис. грн. та 40 тис. грн., я діяв під контролем СБУ, тобто в моїх діях явно відсутній склад будь-якого злочину. Гроші на викриття Молчанова О.О. (800 тис. грн. та 40 тис. грн.) належать мені, а не СБУ. Я отримав їх у кредит, і весь час – з 29.06.2011 року по 14.10.2014 року, доки вони зберігалися як докази у кримінальній справі, я сплачував відповідні відсотки за користування кредитом. Тобто я зазнав збитків від злочинних дій Молчанова О.

І незважаючи навіть на це, мене не визнано потерпілим.

Визнати мене потерпілим необхідно було хоча би з огляду на спричинення мені моральної шкоди внаслідок вчинення злочину Молчановим О.О.

Під час апеляційного розгляду справи у жовтні 2014 року на безпричинне невизнання мене потерпілим звернув увагу і член колегії суддів – суддя апеляційного суду Коваленко В.Д.

Колегія суддів апеляційного суду з’ясовувала в мене думку щодо призначення Молчанову О. О. кримінального покарання, що зайвий раз свідчить: фактично, судді розуміли, що я є потерпілим від злочинів.

Таке обмеження моїх прав з боку прокуратури має суттєві наслідки – я не набув повноважень сторони у процесі, і зараз не в змозі оскаржувати незаконні судові рішення у справі.

У цьому я покладався на прокуратуру, однак, як мені стало відомо від однієї з посадових осіб Дніпропетровської облдержадміністрації, з незрозумілих причин прокуратура спочатку внесла, але потім відкликала свою касаційну скаргу на незаконну ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 14.10.2014 року.

Нижче я викладатиму свою позицію, як потерпілий, оскільки в силу ст.49 КПК України 1960 року є таким, незважаючи на відсутність формального рішення про визнання мене потерпілим.

Вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17.06.2014 року, Молчанова О.О. засуджено за ч.ч.2, 3 ст. 368 КК України.

Зазначеним вироком екс-чиновника визнано винним у вчиненні наступних злочинів:

– одержанні 14.08.2008 року шляхом вимагання від мене, як директора ТОВ «ДоброБуд», хабара (у вигляді майнових прав) особливо великого розміру – вартістю 242 тис. грн., за вжиття заходів до видачі інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в Дніпропетровській області дозволу на проведення будівельних робіт з будівництва житлового будинку по пров. Ломаний в районі будинку №13 в м. Дніпропетровську (житлового комплексу «Дует»);

– одержанні 29.06.2011 року шляхом вимагання, повторно, від мене, як директора ТОВ «Місія-1», хабара (у виді грошей) особливо великого розміру – в сумі 800 тис. грн., за вжиття заходів до видачі інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в Дніпропетровській області в цей же день сертифіката про відповідність ТЦ «Приозерний» вимогам будівельних норм і правил та проектній документації;

ТЦ «Приозерний»

– одержанні 29.06.2011 року шляхом вимагання, повторно, від мене, як директора ТОВ «ДоброБуд», хабара (у виді грошей) в розмірі 40 тис. грн. – за вжиття заходів по видачі 21.06.2011 року інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в Дніпропетровській області дозволу на проведення будівельних робіт з будівництва будинку по пров. Ломаний в районі буд №13 в м. Дніпропетровську на період після 06.07.2011 року.

Як потерпілий (яким я фактично є) повністю погоджуюсь з вироком суду першої інстанції, – ці злочини відносно мене дійсно мали місце саме за тих обставин, які суд описав у вироку.

Судом першої інстанції Молчанову О.О. призначено покарання – із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 3 роки, конфіскацією майна.

На стадії судового розгляду в судах першої та апеляційної інстанції я повністю погоджувався з призначенням Молчанову О. такого покарання, оскільки вважав це проявом гуманізму з боку держави до літньої і хворої особи, незважаючи на те, скільки він спричинив зла мені особисто.

Я навіть довів таку позицію до відома апеляційного суду письмово, а на запитання суддів колегії апеляційного суду, чи відповідає моя письмова позиція щодо покарання Молчанову О. реальності, відповів ствердно.

Але за таку гуманну позицію я отримав «подяку» від апеляційного суду та прокуратури, що є достойним відображенням нашої корумпованої реальності.

Так, ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14.10.2014 року  вирок суду першої інстанції змінено – дії Молчанова О.О. за епізодом одержання ним 29.06.2011 року хабара в сумі 800 тис. грн. перекваліфіковано з ч.3 ст.368 КК України на ч.2 ст.15 та ч.3 ст.368 КК України; вирок суду першої інстанції в частині визнання Молчанова О.О. винним за ч.3 ст.368 КК України за епізодом липня-серпня 2008 скасовано, кримінальну справу в цій частині закрито за відсутністю в діях Молчанова О.О. складу злочину.

Олег Молчанов, під час керування інспекцією ДАБК області

* * *

НАСЛІДКИ незаконного рішення апеляційного суду для мене, як для потерпілого (яким я фактично є), полягають у наступному.

Фактично, Апеляційний суд Дніпропетровської області, всупереч закону і судовій практиці, штучно применшив кваліфікацію дій Молчанова О.О. щодо одержання грошей в сумі 800 тис. грн. – перекваліфікував їх на замах на одержання хабара.

Мета дій суддів доволі проста: прописати в своєму рішенні про те, що внаслідок злочинних дій Молчанова О.О. «суспільно небезпечних наслідків не настало» (ця фраза є в Ухвалі суду, – див. абз. 7 стор. 18: «общественно опасные последствия не наступили», – я її не вигадав).

Це дало Апеляційному суду Дніпропетровської області приводи для мотивації пом’якшеного покарання для Молчанова О.О. за найтяжчим з трьох злочинів, за яким законом передбачено від 8 до 12 років (а прокурор просив 11 років) позбавлення волі.

У абз. 7 стор. 18 Ухвали Апеляційний суду Дніпропетровської області перевершив самого себе, взявши на себе роль законодавця – дійшов висновку про необхідність призначення пом’якшеного покарання з огляду на те, що склад злочину, передбаченого ст.368 КК, є формальним.

Але вибачте – формулюючи санкцію ч.3 статті ст.368 КК законодавець вже передбачив, що цей склад злочину є формальним!!! За цей формальний склад законодавець передбачив від 8 до 12 років.

Що дало право суду перевищити власні повноваження? На думку Апеляційного суду Дніпропетровської області, отримання хабара через посередника є незакінченим злочином.

Справа навіть не в тому, що Верховний Суд України та Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ кваліфікують ОДЕРЖАННЯ ХАБАРА ЧЕРЕЗ ПОСЕРЕДНИКА ЯК ЗАКІНЧЕНИЙ ЗЛОЧИН (див. ухвали цих судів від 26.02.2009 року у справі за обвинуваченням Хорлівського сільського голови Каланчацького району та від 19.06.2014 року у справі за обвинуваченням начальника слідчого управління ДПА в Полтавській області).

Я чудово розумію, що скаже прокуратура, захищаючи суд – мовляв, у нас не прецедентне право, рішення судів в одних справах не мають обов’язкового значення для інших судів і т.ін.

Так, у нас має силу Закон, а не Прецедент. І отже хай тоді суд та прокуратура знайдуть відповідь на питання – ЯКИМ ЗАКОНОМ КЕРУВАВСЯ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, перекваліфіковуючи діяння колишнього начальника інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Дніпропетровській області Молчанова Олега Олександровича НА НЕЗАКІНЧЕНИЙ ЗЛОЧИН?!!

Яким законом передбачено, що отримання хабара посередником, якого на цю роль призначив сам суб’єкт, не є одержанням хабара?!!

Йдеться саме про Закон, адже саме ним керувалися суди вищої інстанції країни, кваліфікуючи дії винних у 2009 році та у 2014 році як закінчений злочин.

Прокурор в судових дебатах 14.10.2014 року в Апеляційному суді Дніпропетровської області  посилався на зазначене рішення суду вищої інстанції від 19.06.2014 року, однак судді апеляційного суду чхати хотіли на Закон і все одно прийняли те рішення, яке їм подобається.

Суддів апеляційного суду не засмутило і те, що їхню незаконну ухвалу прокурор оспорював би до зазначеного Вищого спеціалізованого суду, який має іншу позицію. І неодмінно суд вищої інстанції цю «ухвалу» скасував би, якби прокуратура не відкликала свою касаційну скаргу.

Тепер стає зрозуміло, чому судді не боялися писати в Ухвалі від 14.10.2014 року явну «отсебятину» – вони знали, що прокуратура їх не підставлятиме.

Отже, неможливо говорити про те, що судді чогось там «не знали, не відали, не враховували…». Неможливо говорити про те, що «це їхня думка, це їхня позиція…».

Вони від прокурора чітко чули, що в АБСОЛЮТНО АНАЛОГІЧНІЙ СИТУАЦІЇ Вищий спеціалізований суд кваліфікував злочин як закінчений, бо прокурор зачитав їм цю ухвалу ВССУ від 19.06.2014 року вголос, разом із короткою фабулою дій того обвинуваченого, який, як і Молчанов О.О., брав хабар через необізнаного посередника.

Отже, судді Леонід Дрибас, Василь Коваленко та Світлана Крот ухвалили завідомо неправосудне рішення.

Зверніть увагу – гроші в сумі 800 тис. грн. для викриття Молчанова О.О. дала не держава, а я взяв їх в кредит на 3,5 роки, і вимушений був сплачувати по них відсотки в розмірі 1.000 доларів США в місяць, поки тривало це знущання над Законом, яке хтось хоче назвати правосуддям. Із фразою в ухвалі апеляційного суду «гроші не передано, наслідки не настали» мої шанси стягнути з Молчанова О.О. відшкодування банківських відсотків можете оцінити самі…

* * *

Апеляційний суд зухвало перекрутив зміст доказів за епізодом 2008 року.

Молчанов О.О. вимагав від мене 2 паркувальних місця за видачу дозволу на будівництво житлового комплексу «Дует» по пров. Ламаному, але наказав їх оформити на Ханіну, яка проживає поруч паркінгу.

Справа в тому, що до того, у розмові з її чоловіком Малковим, Молчанов дізнався, що вони шукають можливості придбати паркувальні місця по Рогальова, 30. Це підтвердили в суді свідки Малков та Ханіна.

І тому від мене Молчанов О.О. шляхом вимагання отримав два договори щодо прав на місця на ім’я Ханіної та сплату по них 242 тис. грн., а від Ханіної – гроші (через невстановленого посередника – для Молчанова це стиль роботи).

Фактично він продав два правовстановлюючі документи Ханіній. І у такий спосіб задовольнив свій корисливий інтерес.

Проблемою в ході судового розгляду стало те, що він вимагав від мене хабар у липні 2008 року, а договори датовано 15 травня 2008 року. Отже, розумна людина задалася б питанням – як так сталося, що хабар дали раніше, ніж його вимагали?

Насправді все просто – я ще у травні (15 числа) за певними номерами договорів оформив їх за Райхманом, отримавши від того завдаток. Він купував їх для своєї доньки, що живе по вул. Рогальова. Оформивши, я відзвітував у Приватбанк (кредитодавцю) про продаж, бо звітував їм щомісяця. Коли Молчанов став вимагати від мене паркувальні місця, належні саме Райхману (у них вигідне розташування), мені довелося завдаток повернути Райхману, а договори знищити. Новим договорам – на ім’я Ханіної – довелося присвоїти ті ж самі номери і дати, бо про продаж місць я вже відзвітував. Це підтвердив свідок Райхман у своїх показаннях в суді.

Прокуратура, розслідуючи справу, на зазначені протиріччя «травень»-«липень» чомусь уваги не звернула. Не звернув уваги і Жовтневий районний суд, розглядаючи справу вперше – у 2012 році. А апеляційний суд в рішенні ще від 31.01.2013 (скасовуючи вирок від 20.03.2012 року) – звернув.

Цю помилку виправляв вже новий прокурор у 2013 році. Ханіна, граючи на руку Молчанову, даючи численні показання як свідок в суді, стверджувала, що сплатила кошти «невідомому посереднику» суворо в травні 2008.

В апеляційному суді в жовтні 2014 прокурору вдалося притиснути Малкова і той зізнався, що придбання прав на місця було ТОЧНО не в травні, а плюс-мінус 1-2 місяці. Отже, за показаннями Малкова, придбання майнових прав було якраз в липні – коли Молчанов вимагав від мене хабар.

Але три судді апеляційного суду здійснили підроблення офіційного документу, виклавши в ухвалі від 14.10.2014 року ІНШІ ПОКАЗАННЯ МАЛКОВА (абз.1 стор.13 Ухвали), а не дійсні. Це є перший факт службового підроблення з боку суддів апеляційного суду.

Крім того, апеляційний суд проігнорував матеріали оперативно-розшукових заходів – відеоконтролю моїх бесід з Молчановим у 2011 році. Вони чітко стосуються подій 2008 року. Адже у 2011 році він вимагав від мене вже 40 тис. грн. (за продовження того ж дозволу на будівництво «Дуету») – для того, щоб сплатити на 91 місяць вперед платежі за обслуговування 2-х паркувальних місць (одне коштує 440 грн. в місяць). Ми чітко проговорили під відеозапис, що «той гараж», «оформлено на Ханіну». Молчанов чітко вимагав від мене сплатити ВІД ІМЕНІ ХАНІНОЇ 40 тис. за 91 місяць. Тобто і в 2008, і в 2011 він вимагає від мене здійснювати платежі від Ханіної за оформлені на неї «гаражі», «місця».

В ухвалі судді написали неправдиву інформацію про те, що за цим епізодом в матеріалах справи результатів оперативно-розшукових доказів НАЧЕБТО немає (абз.8 стор.15 Ухвали)!!! Це є другий факт службового підроблення з боку суддів.

Апеляційному суду попре все було необхідно створити ілюзію «спірності доказів». Тому вони й написали, що з одного боку є показання Крейніна, але з іншого – Ханіна та Малков свідчили (начебто), що купили права на місця у травні 2008 року, і тому ці місця начебто не мають жодного відношення до вимагання якихось паркувальних місць Молчановим у липні 2008 року.

Тому ж апеляційний суд зробив вигляд, що матеріали оперативно-розшукового відеоконтролю, які стосуються епізоду 2008 року, відсутні. Хоча прокурор посилався на них, виступаючи в дебатах перед трьома суддями.

Ще важлива обставина, яку мовчазно проігнорував суд апеляційної інстанції: 14.08.2008 кошти в якості оплат за договорами Ханіної сплатив я, а не хтось інший. Я надав про це платіжні документи – вони є в справі. Захист розказує, що мовляв Крейнін отримав кошти через посередника від Ханіної ще в травні, але ховав їх до серпня!

По-перше навіщо мені посередник у відносинах з Малковим та Ханіною – Малков є моїм хірургом, робив мені операцію. Якби я хотів продати йому місця, то продав би їх сам. Але Малков у своїх показаннях підтверджує, що ще на початку 2008 я навпаки відмовив йому, бо треба було найперше забезпечити права жителів будинку над паркінгом на першочергове придбання місць в ньому.

По-друге: будівництво гостро потребувало грошей, тож навіщо мені було ховати начебто отримані від Малкова гроші десь, а не запускати в підприємство?!

Знову ж таки: Малков свої показання, в яких заперечив «травневу версію» придбання паркувальних місць, давав не десь, а в апеляційному суді. Прокурор у промові нагадав суду про саме такі показання Малкова, що спростовують хибні показання його дружини Ханіної. Але апеляційний суд нахабно виніс потрібне йому рішення.

А тепер зверніть увагу: за рішенням апеляційного суду виходить, що я змушений подарувати ці паркувальнімісця хабарнику!!! Я тепер не можу навіть подати позов про повернення цих паркувальних місць.

* * *

Прокурор просив призначити Молчанову 11 років позбавлення волі і позбавити його 6-го рангу держслужбовця. Районний і апеляційний суди знайшли низку «пом’якшувальних» обставин. І навіть НЕ ПОЗБАВИЛИ ХАБАРНИКА РАНГУ ДЕРЖАВНОГО СЛУЖБОВЦЯ.

Так, Молчанов О.О. не судимий, не стоїть на обліку у нарколога чи психіатра, але в нас пів-країни (крім «Новоросії», звичайно), не на обліку у нарколога і психіатра і не судимі.

Так, він має грамоти і нагороди. Але найціннішу з них – «Заслужений будівельник України», що йому дав ще президент Кравчук у далекому 1993 році, та звання членкора АН, – але як це пом’якшує хабарі сукупним розміром більше 1 млн?!!

Так, у нього похилий вік, стан здоров’я…

Чесно кажучи, як я вже зазначав, мені було (саме було, а не є) байдуже, яке йому призначать покарання, а по-людськи навіть жалко, про що я й сказав апеляційному суду, і навіть написав лист про те, щоб вони поставилися до нього поблажливо.

Мені важливо було, щоб сталася справедливість – щоб відносно хабарника постановили обвинувальний вирок. Така була моя мета від початку. І тому я й брав кредит на його викриття, та терпеливо сплачував відсотки, поки суд оцінював гроші як речові докази.

Але замість справедливості в рішенні апеляційного суду я отримав додаткові обтяження – забути про два паркувальні місця, які Молчанов отримав від мене шляхом вимагання, та забути про відсотки за кредитом, який я спрямував на викриття корупціонера!

А прокуратура все це покрила своїм невтручанням!!!

* * *

Молчанова випустили27.11.2014  умовно-достроково. Він відбув 3,5 роки. Красногвардійський районний суд та апеляційний суд, розглядаючи питання його звільнення, всупереч думці прокурора знайшли «докази» того, що Молчанов сумлінно ставився до праці, бо проявив таке, коли залучався до «робіт з переобладнання камери».

За таких умов, я жалкую про свою толерантну позицію. Прокурор правильно говорив в судах першої та апеляційної інстанцій: Молчанов вже не виправиться в свої 65 років, але інші мають знати, що покарання за такі дії буде суворим.

Молчанов О.О. є креатурою одіозного члена команди Януковича – Яцуби В.Г., завдяки якому Україна втратила Севастополь. Його контакти з Яцубою підтверджено зняттям інформації з каналів зв’язку. Він є типовим представником минулої влади.

Я чудово знаю, чому судді ухвалили неправосудне рішення, а прокуратура відкликала касаційну скаргу. Я знаю, хто на них натиснув. Але я не пишу про це, бо знаю, куди звертаюся. Прокуратура потребуватиме фактів. Я й наводжу факти.

Мені байдуже, хто понесе відповідальність за «беспредел» прокуратури та суду – замовники, чи безпосередньо судді та прокурори. Тому я пишу про факти і прошу дати їм оцінку. Пишу про ті факти, яким можна дати оцінку, які є очевидними.

* * *    З урахуванням вищевикладеного, прошу:

А). Роз’яснити:

– про причини відкликання прокуратурою касаційної скарги на Ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 14.10.2014 у кримінальній справі за обвинуваченням Молчанова О.О.;

– як так сталося, що прокуратура області відкликала касаційну скаргу, якщо рішення апеляційного суду суперечить рішенням вищих судів у аналогічних справах – невже розумні судді апеляційного суду закон та судову практику не вивчають;

– як так сталося, що прокуратура відкликала свою касаційну скаргу, коли судді апеляційного суду нахабно не звернули увагу на матеріали оперативно-розшукових заходів за епізодом 2008 року і написали, що їх начебто немає, хоч прокурор говорив про них суду;

– як так сталося, що прокуратура відкликала свою касаційну скаргу, коли зміст показань свідка Малкова І. в мотивувальній частині ухвали від 14.10.2014 не відповідає його дійсним показанням;

– як і чому прокуратура області відкликала свою касаційну скаргу, коли апеляційний суд в якості пом’якшувальних обставин наводить пересічні факти: відсутність судимостей, облікових даних психіатра та нарколога, – це тепер стане практикою застосування закону?;

– як і чому прокуратура відкликала свою касаційну скаргу, якщо на думку апеляційного суду наявність грамот за минулі заслуги злочинця-корупціонера знижує виняткову тяжкість його злочинів (більш ніж 1 млн. хабарів)?

Б). Розпочати відносно суддів апеляційного суду Дніпропетровської області Дрибаса Л.І., Коваленка В.Д. та Крот С.І. кримінальне провадження за ст.375, 364, 366 КК України:

–                    за фактом постановлення завідомо неправосудної Ухвали від 14.10.2014 – під час завідомо незаконної перекваліфікації дій Молчанова О.О. з ч.3 ст.368 КК на ч.2 ст.15 та ч.3 ст.368 КК України;

–                    за фактами зловживання владою та службового підроблення – під час викладення завідомо неправдивих відомостей щодо показань свідка Малкова І. в мотивувальній частині ухвали від 14.10.2014;

–                    за фактами зловживання владою та службового підроблення – під час викладення завідомо неправдивих відомостей щодо начебто відсутності протоколів за результатами оперативно-розшукових заходів, які стосуються епізоду 2008 року, в мотивувальній частині ухвали від 14.10.2014.

В). З’ясувати причини відкликання касаційної скарги на зазначену ухвалу суду від 14.10.2014 та розпочати кримінальне провадження відносно посадової особи прокуратури, яка відкликала цю касаційну скаргу, за ст.364 КК України.

Г). Повідомити мені про причини, з яких прокуратура Дніпропетровської області, розслідуючи кримінальну справу, не визнала мене потерпілим від злочинів, вчинених колишнім начальником інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Дніпропетровській області Молчановим О.О.

Підписуйтесь на наш телеграмм

Поділитися: