Член комісії з атестації поліції: «Будь-які дії повинні мати сенс» (відео)

04 жовтня 2016 о 18:21 - 7432

Avataradmin


Член комісії з атестації поліції: «Будь-які дії повинні мати сенс» (відео)

Василь Підлужний, 26 лет. Адвокат, представник громадської організації «Платформа Громадський контроль», член атестаційної комісії з атестації поліцейських у Дніпропетровській області.

«Мене бентежив рівень знань керівного складу»

– Скількох поліцейських Ви побачили, поспілкувалися з ними – за три місяці, поки йшла атестація?

– Я був членом атестаційної комісії першої хвилі, це відносно ТОП-посадовців поліції Дніпропетровської області, які підпорядковуються Головному Управлінню Національної Поліції. Тобто начальників райвідділків, районів, начальників райвідділків в містах, а також перші заступники та заступники начальника Головного Управління. Також я брав участь у другій хвилі атестації. Це вже – співробітники на рівні заступників начальників райвідділків.

Відносно кількості: приблизно, в першій хвилі була проаттестована десь 21-на людина і десь 30-ть людей під час другої хвилі.

– Яка склалася у Вас думка, який портрет середньостатистичного поліцейського?

– Питання доволі складне, тому що люди різні, різний у них освітній рівень, різний професійний. Важко сказати про якийсь узагальнюючий портрет, але в принципі, мене досить бентежив рівень знань керівного складу.

Поліцейський,перед тим, як проходити співбесіду з атестаційною комісією, проходив тести з трьох складових.

Перше – це знання законодавства, друге – знання загальноосвітні і третє – тест на благонадійність, – він більш такий з банківського середовища, мова йде про психологічні якості особи. Третя складова тесту бралася до уваги, проте найважливішими були саме знання законодавства і загальноосвітні.

Так от, по тестам треба було набрати мінімум 25-ть балів по теоретичним знанням і 25-ть – по загальним. То, я Вам скажу, що більшість так точно не набрала по одному з них навіть 25-ть балів.

– Може, були надскладні завдання?

– Я особисто проходив цей тест, у мене було дуже мало часу для його проходження, але я склав набагато краще. І навіть без підготовки. 

Тобто, дійсно, мене вразив низький рівень знань, як теоретичних, так і загальних.

– Я знаю, що всі члени атестаційних комісій давали зобов’язання про нерозголошення персональних даних, де підписувалися, що строком на один рік з дня підписання не будуть розголошувати персональні дані. Тому я у Вас нічого не буду питати про персональні дані…

– А я Вам і не кажу про конкретні прізвища, тому що дійсно, я не можу розголошувати дані відносно конкретних прізвищ. Я можу сказати загалом, яка ситуація мається.

– Що ще Вас вразило?

– Там є люди, які набрали непогані бали, вони дуже хитрі, але при цьому їх рівень благонадійності, а також відповідності їх професійних якостей, а також цілей їх професійних якостей, – мені здається, абсолютно не відповідають меті поліції.

Деякі казали абсолютну неправду членам комісії, наприклад, відносно даних, які, в принципі, можна легко перевірити. Відносно їх професійної діяльності.

Наприклад, їх запитували: «Питання по таким-то кримінальним провадженням. На якому етапі вони перебувають, що ви робите?». На що повідомлялась інформація, яка потім була перевірена членами комісії, які також є працівниками поліції, через доступ до Єдиного реєстру (Єдиний реєстр досудових розслідувань, ЄРДР – ред.), який є у працівників поліції, і виявилося, що інформація (озвучена на співбесіді – ред.) абсолютно не відповідає дійсності. Особа каже, що «Ми там проводимо негласні слідчі дії, інші оперативні заходи», а в реальності там нічого немає. Були такі речі.

– Минулого тижня ми були у селі Попасне Новомосковського району, де відбувається рейдерське захоплення фермерського господарства. Там я побачила начальника Новомосковського відділу поліції Рибака, який не пройшов атестацію, але виконує свої обов’язки. Як таке може бути?

– Я не був у тій комісії, яка безпосередньо атестувала пана Рибака. Що він не пройшов атестацію, мені відомо. Відносно того, чому не прийнято наказ про його звільнення за результатами атестації, точно сказати не можу.

Можливо, є ухвали судів, відносно яких заблоковано прийняття рішення по ньому, можливо, рішення по ньому не прийняв його керівник в особі начальника нашого Головного Управління, але, по-моєму, по першій хвилі він прийняв по всім рішення. Тому, мабуть, є забезпечення позову по адміністративним справам (наприклад, зупинення на час розгляду позову наказу про звільнення – ред.) судом, куди звернулися поліцейські, які не пройшли атестацію. 

– За Вашою інформацією, скільки поліцейських, що не пройшли атестацію, намагаються відновитися?

– Я всієї інформацію не знаю. Інформацією володіють юристи Головного Управління, оскільки вони фактично здійснюють представництво в судах.

Мені здається, якщо брати в відсотках, мабуть, відсотків 70-т скаржаться. Навіть є випадки, коли оскаржують пониження.

Тобто, ми, як члени комісії, могли прийняти одне з 4-х рішень: перше – це особа відповідає займаній посаді, і фактично до неї питань нема; друге – це ми могли прийняти рішення понизити особу – це якщо ми вважаємо, що її рівня професійних, особистих та теоретичних знань недостатньо, то тоді могли понизити, але в принципі людина гідна бути поліцейським.

Третій варіант – це підвищити ми могли. Це коли рівень знань людини не тільки є таким, що відповідає тій посаді, яку він займає, але він може бути і підвищений, якщо його знання і професійні якості, і він сам як особистість значно вище тих критеріїв, які відповідають його посаді. От наприклад, на моїй комісії був один такий випадок.

На всі три комісії, які розглядали ТОП-посадовців поліцейських, було підвищено тільки одного поліцейського. Це було в моїй комісії, і я не соромлюсь, що проголосував за його підвищення. Це дійсно людина, яка, на мій погляд, якісно відрізнялася від майже всіх: і по рівню знань, і по рівню підготовки, і по рівню пояснень, розуміння сутності верховенства права, застосування законодавства…

І четверте рішення, яке ми можемо прийняти, – це звільнення. Це коли особа повністю не відповідає ні займаній посаді, ні… Коли взагалі ми вважаємо, що вона не повинна бути працівником поліції.

Так от, по звільненню мабуть всі оскаржують (хто не пройшов атестацію – ред.). Дійшло до того, що вже оскаржують і пониження у посаді.

Якщо по першій хвилі брати, то десь 30% ми звільнили – всі комісії звільнили – прийняли рішення про невідповідність, а 20% понизили, ну і одного підвищили.

– Хочу розказати таку цікаву інформацію: газета «Лица» ще у 2012 році писала про такого Олександра Анатолійовича Соловйова – начальника сектору карного розшуку Апостолівського райвідділу ГУ МВС у Дніпропетровській області.

Пройшло 4-ри роки, і повідомили, що цей майор поліції Соловйов за 20 тисяч доларів відкупився від переатестації. Тоді я надіслала інформаційний запит в Головне Управління НП в Дніпропетровській області – де той Соловйов? І мені відповів на запит Сергій Манза (зам начальника ГУ НП – ред.): Соловйова переведено до Запорізької області. Надати копію наказу про це він не може, тому що особиста справа Соловйова теж знаходиться у Запорізькій області.

Але з Головного управління НП у Запорізькій області мені відповіли, що Соловйов О.А. за обліками Головного управління НП в Запорізькій області не значиться. Особова справа Соловйова в Запорізьку область не надходила. 

Це мене не втішило і тому я поїхала до Головного Управління у м.Запоріжжя. І у Запоріжжі мені це підтвердив Сьомченко Андрій Іванович – старший інспектор з особливих доручень Управління кадрового забезпечення Головного Управління НП в Запорізькій області, – сказавши, що «немає у нас кадрової справи Соловйова і ніколи не було». Ось така цікава історія.

– Ну, що я можу сказати… «Згідно відомостей ліквідаційної комісії Головного управління МВД». Коли це ще було, то просто, мабуть, при ліквідації Головного управління, мабуть, щось десь не врахували, або щось було втрачено. Мені важко щось прокоментувати, оскільки особисто Соловйова…

 

Відповіді по Соловйову, надіслані через «Доступ»

– «Особова справа Соловйова Олександра Анатолійовича надіслана за належністю до Головного управління НП в Запорізькій області». …«Не надходила»… Тобто, 20 тисяч доларів творять чудеса.

– Я не знаю, може 20 тисяч було, може, – не було… Можливо, хтось некомпетентно підготував відповідь на запит. Якщо Ви їздили в Запоріжжя, то я думаю, тут, скоріш за все, сказали правду, а тут (у Дніпрі – авт.) просто могли або щось переплутати… Я не думаю, що хтось особливо приховував, чи переведений, чи ні. Ця інформація легко перевіряється.

– А як зараз мені перевірити де?

– Я думаю, треба зв’язатися або з тією особою, яка підписала відповідь, або за тим телефоном, який вказаний як виконавця відповіді на запит. 

– Так, Швецов.

– Можливо, це прояснить ситуацію… Я не можу виключати те, що відверто брешуть, але в більшості випадків це просто хтось щось неправильно відповів, хтось щось неправильно перевірив.

– Таке питання: яким був Ваш розпорядок дня, коли Ви займалися атестацією? Скільки годин на добу Ви витрачали на поліцейських?

– На першому етапі, що був у Києві два дні, починалась атестація о 9-й ранку, а закінчувалась, коли всі проходили, десь о шостій вечора.

Друга хвиля – у Дніпрі. Вона проходила у райвідділку одного з відділів Дніпра. Фактично, те саме: з ранку – обід – і до шостої-сьомої вечора. А деякі комісії до 11-12-тої (ночі – ред.) розглядали.

– Зараз проходить третя хвиля атестації (до 30 вересня проходила – авт.)

– Це фактично рядові співробітники, первинний склад органів національної поліції.

– А чому Ви не захотіли брати участь у третій хвилі?

– З двох підстав. Перша – як адвокат, я зрозумів, що з точки зору закону проведення атестації є не досить адекватно прописаним. І плюс, в зв’язку з тим, що ми бачимо, що рішення по відновленню (на посаді – авт.) приймаються абсолютно без проблем. Тобто, людина подає позов, його задовольняють і відновлюють.

Тому є питання до законодавця, який прописував цей закон про національну поліцію, який недостатньо чітко і недостатньо правильно прописав підстави для проведення атестації. І тому я не вважав за необхідне приймати участь (у третій хвилі атестації – авт.) – з точки зору резону, оскільки рішення переглядаються і фактично на них не може вплинути майже нічого.

– Читач задає питання: «Переатестація, навіть в цьому вигляді, нинішньому, на вашу думку, хоч якось підвищить рівень компетенції працівників правоохоронних органів, чи ні?».

– Вони (поліцейські – авт.) можуть побачити, що дійсно їх кваліфікаційний рівень може впливати на їх просування по службі. Наприклад, тих, кого підвищили. Тобто, якщо ти домовишся з начальником, то це може тобі не допомогти. Тому що в результаті тебе все рівно перевірять, і якщо тебе перевірять і ти не будеш  відповідати, то буде тобі зайвий клопіт.

Хоч результати атестації вони може і скасують, але при цьому точно ж, як кажуть, «осадочек останется». Все рівно треба знати, розуміти, бо не сьогодні, так завтра буде нова перевірка.

«Жінки займають посади більш спокійні»

– Скажіть про гендерний склад. Чи є жінки у поліції у віпах, у середньому…

– У віпах, по-моєму, не було жодної жінки. У ТОПах. У першій хвилі в нашій комісії точно не було, по-моєму, і в інших комісіях не було.

У другій хвилі – так, були жінки. Відсотків 15-20.

Звичайно, чоловіків повинно бути більше, бо робота більш пов’язана з чоловічою діяльністю. Жінки, в першу чергу, з кадрової служби, іноді слідчі були, заступник начальника слідчого відділу була жінка. Прес-секретар проходила атестацію.

Жінки займають в більшості ті посади, які більш спокійні. Я вважаю, що це правильно. Не думаю, що жінок дискримінують.

– А я думаю, що дискриінують. Вважаю, що це неправильно, що всі віпи у поліції – суцільно чоловіки.

– Ну у нас начальник Національної поліції Хатія Деканоїдзе – жінка.

– Так, бо це політичне рішення, а якщо б його не було, знову призначили б чоловіка.

– В принципі, може й так. Але я не вважаю, що гендерна проблема в поліції є суттєвою. На теперішній час є проблема в цілому по органам НП, по їх  матеріальному забезпеченню і по особовому складу…

– А багато скаржилися на маленьку зарплатню?

– Ви ж розумієте, ми запитували: «Яка у вас мотивація працювати на такі суми?». Дехто казав правду, що це відверто мало, але будемо працювати, наче обіцяють підвищити. Хтось казав, що йому достатньо. Але самі розуміємо, що це залежить від людини, але, на мій погляд, це мало.

– А ще залишилось таке від міліції в поліції, що треба за свої кошти купувати канцтовари або паливо?

– Я думаю, залишилось. І це питання як до керівників, які там можуть спеціально паливо хоч і мати, але змушувати купувати за свої кошти, а десь забезпечення фінансового дійсно не вистачає.

Тобто, хаотично. Де як.

А в принципі, фінансового забезпечення не вистачає точно. Про це і начальник Головного Управління казав, що нема належного рівня фінансування.

«Я б здав їх, щоб їх зловили»

– Питання читача: «Чи пропонували Василю хабара за підтримку під час атестації?»

– Ні. Особисто мені – не пропонували хабара, відносно когось мені теж не відомо, щоб пропонували.

Я з адвокатського середовища, то я спілкуюсь з колегами після атестації. Є колеги, які захищають працівників поліції, і вони кажуть: «Та вам же давали списки, хто проходить». Я  кажу: «Ніяких списків не давали». Особисто мені та іншим членам комісії, яких я безпосередньо знаю,  ніяких списків не було відносно того, хто повинен пройти, хто не повинен.

При цьому певна упередженість інших членів комісії, які були представниками нацполіції або радниками міністра Авакова, можливо, була. Були іноді такі випадки, коли ось видно, що людину «валять», або видно, що вони питання людині не задають. Таке було, але мені особисто нічого такого не пропонували.

Навіть, якби запропонували, я б здав їх, щоб їх зловили на цьому. Тому що це ганебна річ. Тому що тоді сама сутність участі громадськості у проведенні таких відборів нівелюється.

– Мені казали, що поліцейські – це було десь у травні – збирають кошти , але не на підкуп членів атестаційних комісій, а на те, щоб домовитися у судах, і шукали кандидатури суддів, які будуть… Як ви вважаєте, таке могло бути?

– Теоретично, допускати таке можна, але я не бачу сенсу в цьому. Будь-які дії повинні мати сенс.

Якщо ми зараз бачимо, що судова практика направлена на те, щоб за результатами атестації працівників поліції поновити на посадах або скасувати висновки атестаційних комісій, то навіщо комусь платити, якщо тебе і так відновлять по рушенню суду?

Судді попадає справа, вона дивиться закон, вона дивиться, які рішення приймали інші інстанції по аналогічним справам, які вже є, і вона, навіть теоретично, не може відмовити. Вона відмовить, а апеляція рішення скасує.

В законі прописані три підстави, за яких проводиться атестація, але при цьому така підстава, як зараз проводилася атестація, – відсутня. То про що можна говорити?

– Надійшло ще одне питання: «Напевно, рішення по деяких персоналіях народжувалося в суперечках. Чи не могли б Ви розповісти про випадки, коли члени комісії довго не могли прийняти узгоджене рішення, як вони домовлялися і що це були за персони».

Про персони ми вже казали, ми не можемо називати, бо це порушує зобов’язання про нерозголошення персональних даних.

– Це ми вам через рік розповімо (посміхається – авт.).

Я вам скажу, що дійсно по деяким персонам були суперечки. Коли комісія не могла прийняти рішення, ставилось на голосування одне рішення – воно не набирало більшості голосів, ставилося на голосування інше, протилежне рішення – теж не набирало необхідної кількості голосів. Далі обмінювалися доводами, міркуваннями, проводили рейтингове голосування, щоб відібрати все ж таки якісь два і в результаті в кінці кінців приймали рішення по певній особі. Навіть після всіх цих перемовин, голосувань було прийнято рішення відправити людину на поліграф. Ну, тобто, не могли прийняти одностайного рішення і відправляли на поліграф.

А іноді була ситуація, коли рівна кількість голосів за різні рішення. Але, наприклад, за рішення «залишити» проголосував голова комісії. А якщо голова комісії проголосував, то при рівній кількості голосів те рішення вважається прийнятим, за яке проголосував голова комісії.

– А де можна подивитися результати цих атестацій: першої хвилі, другої?..

– На сайті (офіційному сайті облполіції Dp.npu.gov.ua – авт.), по-моєму, не публікували. По-моєму, в соцмережах публікували результати атестацій. Тобто, на підставі зібраних даних від тих, хто атестувався, з інших джерел.

«Менше – суб’єктивізму, більше – об’єктивізму»

– Пане Василю, як вибиралися кандидатури до атестаційних комісій? Як Ви вважаєте, якими були критерії?

– Чітких критеріїв не було прописано в жодному рішенні, по яких нас відбирали. Ще в лютому, якщо не помиляюсь, була розміщена форма на сайті Головного Управління, щоб можна було подати заявку, як член громадської організації, для того, щоб взяти участь в атестації. Потім ця форма оновлювалась, була нова об’ява, і на третій об’яві було проведено зібрання і співбесіду. По другій об’яві коли нас збирали, то співбесіда була, але ніяких результатів не було. І потім через деякий час нас всіх зібрали, хто подавав заявку і хто приїхав…

– Було десь 150 людей. Так?

– Мабуть, так. Це було у залі Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ.

Знайомство з комісією по відбору членів атестаційних комісії з атестації поліції на Дніпропетровщині

У окулярах – відомий правозахисник Василь Сухов

По результатам нас розбили на певні групи, яким призначили час для співбесіди. І в цей час ти прибував і три людини – один був радник міністра, друга – організація «ICITAP» (ця організація надає методологічну підтримку атестації) і третій – здається, з нацполіції. І нас було 5-ть людей, які відповідали на питання, які задавали нам ці три людини.

Задавали питання різні: в тому числі фахові, не фахові, особисті, які, наприклад, критерії нашої оцінки тих, що будуть тестуватися…

– А як Ви відповіли на це питання? 

– Я відповідав відносно критеріїв, якими б я визначав, чи відповідає особа посаді, що займає. Я би зазначав про знання, про професійні якості, про, може, ділові. Тобто, про конкретні речі, які можуть охарактеризувати людину як працівника поліції найбільш об’єктивно. Тобто, менше – суб’єктивізму, більше – об’єктивізму. Може тому, що я один дав такі відповіді, я і потрапив до комісії, яка саме в першу хвилю оцінювала ТОП-поліцейських нашої області.

– Я не потрапила, тому що Володимир Філенко – радник Авакова – задав нашій групі питання: «Яке питання ви будете ставити, хочете ставити поліцейським на співбесіді?». Я сказала, що в мене питання буде таке: «Чим ви займалися з 18 по 21 лютого 2014 року?», – і не пройшла…

– Ну, розумієте, це дуже болісна для нас всіх тема.

Але це, можливо, не єдиний критерій. Більшість тих, що ми атестували, до цього взагалі ніякого відношення не мали. Дійсно. Вони може й мали, але не від 18 до 21, а до 26-го січня, коли були події під ОДА.

Тобто, ці питання дійсно були. У нас, по-моєму, були дві особи, які були тоді (під ОДА – ред.). І задавали питання, чому вони були, чому поїхали, чому не відмовились. Була одна людина, яка тоді відмовилась поїхати.

Хтось давав відповідь чесно, а хтось, мені здається, ухилявся. Я не можу назвати прізвище, але це вплинуло на результати.

– Питання не за темою нашої розмови. Я подивилася на сайті газети «Лица» і вперше ми Василя Підлужного 11 серпня 2014 року опублікували+: його слова, коли організація «Демократичний альянс» звернулася до Служби безпеки України з вимогою перевірити факт прийняття російського громадянства суддею Валерієм Чорнобуком.

Скажіть, яка була реакція на це звернення, якщо була?

– Він вже звільнений з посади судді по зверненню «Демальянсу» і зверненню «Люстратор-7,62» (програма на «2+2»). Це було окремо, але розглядалося спільно звернення до Вищої кваліфікаційної комісії, а потім – до Вищої Ради юстиції. Які прийняли рішення, що дійсно, особа порушила присягу, і він був звільнений з поста судді.

А відносно прийняття громадянства – перевірили. Здається була відповідь, що він не приймав російського громадянства. Він тоді буквально 10-ть днів був у Криму після окупації. Він тоді навіть виступав про те, що треба вчити російське законодавство.

Хоча він подав заяву на відставку, тобто самостійно хотів піти з посади у відставку, – не розглянули. Це на щастя. все ж таки розглянули спочатку скарги. Я б скаргам відмовили, тоді відставку прийняли – тоді б він був звільнений з іншої статті і з іншого пункту.

Наскільки мені відомо, він чи був, чи є радник десь у міськраді. Щось я таке чув.

– Так, писали, що він займає якийсь кабінет (у міськраді – авт.), але мені сказали, що він вже виїхав в інше місце. Але ходить з нами по одних вулицях.

Підписуйтесь на наш телеграмм

Поділитися: