Важко було вирішити публікувати деякі фото чи ні, але пройти і не помітити такий сміливий вид любові до комунізму не міг, тож дивіться наступні фото та дивуйтесь.
Це всім відомий пам’ятник що розташований недалеко від місця, що зараз? в епоху декомунізації, називається Проспектом Мануйлівським.
Дивився на цей символ комунізму і дивувався…
А вразив мене цинізм і наглість на нижньому фото – дати проставлені коли москалі знищували молоду Українську республіку.
Щось не віриться що тут поховані дійсно якісь з москалів… Абу це було дійсно так, то місцеві москалі мали б тут днювати та ночувати і вилизувати це до блиску своїми язиками…
Чи не з тих то морячків тут стоїть, кого описував ще Горліс Горський. як грабіжникіів, що зміг приборкати лише один з холодноярців – отаман Чорнота…
Що робити тут цьому морячкові в нашому місті?
Хоча був один морячок, що дійсно достойний тут бути – Щусь, з війська Махна, але ж з фото його видно, що постать в нього була вже не така пузата…Та і на цьому морячкові не видно гусарського мундиру.
Але привернуло мою увагу геть інше.
Обійшовши це ще раз таки звернув увагу на найвищий прояв любові до комунізму, а ні в кого немає сумніву, що це таки комуністичний символ, і сфотографував. Витвір народного мистецтва на світлинах нижче.
Але не хочеться зосереджувати всю вашу увагу на цьому і переходжу до друггого прояву любові до комуняцької пропаганди геть в іншому районі нашого міста.
Мова про нинішній Новокодацький район, де побачив ось таку картинку.
Чому не прибрали червоноармійця в будьоновці так і не зрозумів. Комусь дуже до вподоби цей головний убор, так нехай носить його в бані, а не виставляє нам на показ в місті де вбивали ці нелюди українців по ярах і балках…