Мы говорим то, о чём молчат другие Мы говорим то, что вы хотите слышать Мы говорим то, что вы должны знать

Экономика


Розплачуйтесь у встановлених межах: який стосунок має Європа до обмеження готівкових розрахунків?

08.05.2017 11:40:00

З 2022 року Швеція стане безготівковим суспільством – всі розрахунки в цій країні ЄС будуть проходити через картки і рахунки

На початку року черговим нововведенням «порадував» українців Національний банк. З 4 січня покупки на суми вище 50.000 грн українці мають проводити за допомогою картки чи переказу коштів з рахунку – або, так би мовити, неофіційно. Нацбанк у своєму офіційному прес­релізі стверджує, що встановлення граничної суми розрахунків готівкою за участю фізичних осіб на рівні 50 тис. грн сприятиме «забезпеченню стабільних надходжень готівки до банківської системи» і «звуженню сфери використання готівки та прискоренню розвитку безготівкового сегменту».

Натомість, чимала кількість громадян України вважає, що в реальності виросте «сірий» ринок. За справжню причину нововведень в соцмережах називають бажання держави контролювати розрахунки громадян і боротися з ухилянням від податків. Адже, за оцінками різних експертів, на руках у мешканців України знаходиться від 50 до 80 мільярдів доларів. Не є секретом цікавість держави до цих сум.

Нововведення пройшло без великого скандалу переважно тому, що 50.000 гривень – як і встановлений 2013 року ліміт в 150.000 – для більшості українців все­таки є сумою, дещо відірваною від реальності.

Втім, невдоволення тут – реакція природня і очікувана. Адже українці загалом не довіряють ані державі (здавна), ані банківській системі (особливо – після банкопаду попередніх років).

На обґрунтування свого рішення Нацбанк наводить – у якості аргумента «великого калібру» – те, що його така норма «повністю відповідає міжнародному досвіду. Багато європейських держав (Франція, Бельгія, Португалія, Італія, Іспанія, Греція) встановили граничні суми готівкових розрахунків, інші країни також планують запровадити аналогічні норми».

Що ж. «Як у Європі» все ще лишається синонімом поняття «добре зроблено» для багатьох наших співгромадян. Правда, в даному випадку «як у Європі» є дещо неконкретним. Мова не про загальні для ЄС норми, а про досвід окремих його учасників.

Більшість наших «європейських» реформ проходить в рамках гармонізації законодавства України з нормами ЄС, передбаченої Угодою про асоціацію. Встановлення межі готівкових платежів чи підвищення долі безготівкових Угода про асоціацію прямо не вимагає. А особистий досвід 6 держав з 28 важко прийняти за рішучій аргумент.

З іншого боку, не доводиться сперечатись з тим, що готівка здає позиції, особливо – в найбільш розвинених країнах світу. Швецію, де готівкові розрахунки не обмежені законодавчо, Нацбанк в своєму прес­релізі не згадав – а дарма. Лише один приклад: кількість банкнот та монет там з 2009 року зменшилася на 40% – через відсутність попиту. Мешканцям північного королівства зручніше платити більш технологічними способами.

Але якщо Нацбанк вирішив запровадити у нас «європейські порядки» – то як, власне, виглядають ці порядки «з позиції користувача»? Яким є досвід тих, хто може порівнювати стан справ в Україні та в країнах ЄС? Якими будуть їх відповіді на три нескладних питання:

– Чи помічали ви особисто різницю між долями готівкових та безготівкових платежів там, де живете зараз, і в Україні, і де частіше платили карткою?

– Чи існує в країні, де ви мешкаєте зараз, обмеження на розмір готівкових платежів? Чи стикалися ви з ним?

– Якої ви думки про саму ідею обмеження готівкових коштів та максимального переміщення платежів до банківської системи?

Катерина, 25 років, в Португалії 1 рік та 4 місяці:

– Різниці я не помічала, якщо чесно. Люди тут точно, як і в Україні, платять то готівкою, то карткою. Кому як зручно. Готівкою, мабуть, частіше. Я карткою хіба через Інтернет щось купую.

Взагалі, в Україні карткою користувалась частіше. Там система зручніша: одна картка на все – на звичайні покупки й на Інтернет. А тут при відкритті рахунка видають дві картки – одна для звичайних покупок та поповнень, інша – для інтернет­платежів.

І ще зауваження: Європа старіє. Зайдешь у португальский магазин чи просто пройдеш вулицею, подивишся – 70% літні жінки. Вони не дуже полюбляють «всі ці технології», тому частіше користуються готівкою.

Обмеження на суму платежу? Не чула про таке. Запитала людей поряд – вони теж не чули.

Взагалі ідею обмеження готівкових розрахунків та переміщення їх у банківську сферу не надто схвалюю. Позбавляє вибору. Не демократично якось. Та і занадто багато контролю.

 Ольга, 31 рік, в Польщі 2 роки і 6 місяців:

– В Польщі я частіше розраховуюсь карткою, 95% випадків – за допомогою paypass (безконтактної оплати). В мене немає необхідності мати на руках готівку. Зазвичай в гаманці є якась сума на випадок, якщо десь не працюватиме термінал. Картки чомусь не приймають в нашому університетському кафе. На ярмарках теж не завжди. Більше не пригадую, де не можна було б розрахуватись карткою.

В Україні неможливо купити білет в громадському транспорті за допомогою картки, а в Польщі я просто поповнюю свій поїзний через Інтернет чи в спеціальному автоматі. Багато де в Україні нема терміналів, чи вони завжди несправні. Заплатити карткою в таксі, школі танців, пункті копіювання та друку в Україні – це щось ненормальне, а в Польщі – звичайна річ. Карткою платити зручно. Це економить час на пошук і підрахунок банкнот і монет, гаманець менше та легше. А ще зручно для туристів. Не треба розбиратися у вигляді незнайомих грошей. Нещодавно я була у Данії, і за 10 днів жодного разу не зняла гроші в банкоматі.

Якщо обмеження на суму готівкових розрахунків тут існує, то я з ним не зустрічалася. Єдина моя більш­менш велика витрата – плата за навчання.

Щодо обмеження готівкових розрахунків і переміщення платежів у банки – у мене недостатньо інформації, щоб відповісти. Якщо це для того, аби обмежити чорні ринки и неконтрольовані гроші в Україні, то я – за.

Отже, маємо ґрунт для певних обережних висновків. Безготівкові платежі поширюють сферу свого вжитку. Готівка здає позиції. Але провідними чинниками тут виглядають не норми законів, які так полюбляють «реформувати» в Україні і про які, в даному випадку, і не знають люди в Європі. Використання картки чи готівки визначають в першу чергу наявність інфраструктури та готовність користувачів. У другу – довіра до держави та банків. І жодна з цих умов не створюється законами чи постановами. А називати обмеження на готівку «міжнародним досвідом європейських держав» є, в кращому разі, великою натяжкою. А то й просто, на жаль, вже не першою спробою підмінити «європейський досвід» чиїмось особистим уявленням про Європу.

Коментар Олександра Рудіка, експерта з питань євроінтеграції, заступника директора з наукової роботи Дніпропетровського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України:

– За даними Європейського центрального банку (ЄЦБ), порівняно з 2014 р., в 2015 р. загальна кількість безготівкових платежів в ЄС збільшилася на 8,5 % – до 112,1 млрд євро. Карткові платежі становили 47 % всіх операцій. Кількість випущених карток досягла 781 млн., що становило близько 1,5 платіжних карти на душу населення ЄС. Кількість карткових операцій зросла на 11,5 % – до 53,0 млрд євро, із загального обсягу операцій у 2,6 трлн євро. Середня величина операції, здійсненої платіжною карткою, становить близько 49 євро.

У звіті провідної міжнародної охоронної компанії G4S «European Cash Report» (2016) прогнозуються «фундаментальні зміни у використанні готівки на всій території ЄС». Очікується, що обсяг готівкових платежів припинить зростання найближчими роками (раніше він подвоювався кожні 10 років), а методи безготівкової оплати продовжуватимуть зростати як за поширеністю, так і за обсягом. У доповіді наголошується: при тому, що обсяг готівкових операцій в Європі продовжує зростати, а частка всіх платежів готівкою впала, затяті прихильники електронних платежів проголосили «війну готівці».

В 2016 р. 40 % фінансових операцій в ЄС були здійснені за допомогою карток, електронних та цифрових платежів. У восьми державах­членах ЄС частка готівкових платежів впала нижче 50 % від загального обсягу фінансових операцій: у Великобританії (45 %), Нідерландах (37 %), Данії (37 %), Швеції (38 %), Фінляндії (36 %), Естонії (44 %), Франції (44 %) і Люксембурзі (29 %). Найвища частка готівкових платежів зафіксована в Греції (97 %), Болгарії (95 %) та Румунії (93 %).

На переконання експертів, Швеція практично стане безготівковим суспільством впродовж наступних п’яти років. Так, за даним центрального банку Riksbank, операції з готівкою склали лише 2 % від обсягу всіх платежів, здійснених в Швеції в 2015 р. За прогнозами, до 2020 р. цей показник впаде до 0,5 %. В магазинах готівкові гроші використовуються лише в 20 % операцій, що вполовину менше, ніж п’ять років тому, і набагато нижче середнього світового показника 75 %. Близько 900 із 1.600 відділень банків Швеції більше не тримають готівку в касі або не приймають готівкові гроші. В багатьох відділеннях, особливо в сільських районах, більше немає банкоматів. Готівковий обіг шведської крони впав з близько 106 млрд. в 2009 р. до 80 млрд в 2015 р. Багато шведів перестали користуватись готівкою, навіть діти розраховуються дебетовими картками.

Картки стали тепер основною формою оплати: згідно з Visa, шведи використовують їх більш ніж втричі частіше, ніж середній європеєць/європейка, роблячи в середньому 207 платежів на одну картку в 2015 р. Вуличні торговці, від продавців хот­-догів до продавців журналів, користуються iZettle, дешевою і простою у користуванні шведською системою, яка дозволяє індивідуальним підприємцям і малому бізнесу приймати карткові платежі за допомогою мобільного додатку і міні кард­-рідера, підключеного до їх телефонів.

Дедалі популярнішими стають спеціальні додатки до мобільних телефонів. Навіть шведські церкви пристосувались до нових реалій, показуючи свої телефонні номери (для перерахування пожертв –ред.в кінці кожної служби. За даними однієї з церков Стокгольма, в 2015 р. лише 15% пожертв були в грошовій формі; інші були зроблені по телефону. 

Денис Суханов

1202

Всё по теме: Европеец
Ошибка в тексте? Выделите её и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить о ней редакции.

Сообщить об ошибке

Пожалуйста, используйте эту форму для коррекции ошибок.
Если вы хотите связаться с нами по другому вопросу — напишите нам.