Мы говорим то, о чём молчат другие Мы говорим то, что вы хотите слышать Мы говорим то, что вы должны знать

Политика


ЄС в 2025 році: сценарії майбутнього Союзу та їх значення для України

31.05.2017 11:31:45

Процвітання Європи як позитивної глобальної сили залежатиме від її відкритості та міцних зв’язків зі своїми партнерами.

В останньому за часом щорічному зверненні до Європейського Парламенту щодо становища ЄС в 2016 році (14 вересня 2016 р.), голова Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер зазначив, що ЄС конче потребує бачення довгострокової перспективи, яке буде викладене Комісією у Білій книзі в березні 2017 р.

 Голова Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер

Оприлюднена 1 березня 2017 р. Біла книга щодо майбутнього Європи стала внеском Комісії до ювілейного саміту ЄС, який відбувся в Римі 25 березня.

Біла книга представляє бачення на те, як Європа змінюватиметься протягом наступного десятиліття перед лицем сучасних викликів. В документі зазначається, що населення і економічна вага об’єднаної Європи зменшуються, тоді як в інших частинах світу ці показники зростають.

Так, до 2060 р. населення ЄС становитиме менше, ніж 5 % світового (в 1900 р. – близько 25 %), а населення жодної з держав-членів не становитиме навіть 1 % від населення світу. В 2030 р. відносна економічна міць ЄС становитиме 20 % від світового ВВП, порівняно з 22 % на даний момент (в 2004 р. – 26 %). Такі тренди є вагомими підставами для збереження єдності заради досягнення більшого. Наголошується, що процвітання Європи як позитивної глобальної сили залежатиме від її відкритості та міцних зв’язків зі своїми партнерами.

У Білій книзі викладені п’ять основних сценаріїв, кожен з яких надає можливість поглянути на можливий стан справ в Союзі в 2025 р. залежно від вибору, який ЄС зробить до кінця року. Ось ці сценарії:

1. «Продовжуємо роботу» – сценарій, за яким ЄС-27 продовжуватиме слідувати визначеним Лісабонським договором курсом, передбачає зосередження зусиль на модернізації поточної програми реформ та втіленні її у життя. Це робитиметься в дусі розробленого Європейською Комісією в 2014 р. документа «Новий старт для Європи» і Братиславської декларації, погодженої всіма 27-ма державами-членами у вересні 2016 р.

Перевагами такого сценарію є те, що Союз не робитиме радикальних кроків. ЄС продовжуватиме забезпечувати досягнення конкретних результатів, хоча швидкість прийняття рішень, як і сьогодні, залежатиме від подолання відмінностей у поглядах держав-членів на спільні довгострокові пріоритети.

Права громадян, надані законодавством Союзу (це одна із унікальних рис ЄС, який не лише надає громадянам певні права, а можливість їх захищати в Суді ЄС), будуть повною мірою дотримуватись. Однак стабільності ЄС й надалі загрожуватимуть серйозні внутрішні суперечки, які періодично виникатимуть внаслідок різного роду кризових явищ. Розрив між задекларованими цілями й реальними очікуваннями громадян ЄС буде ще одним недоліком такого розвитку подій.

Наразі цей сценарій обговорюється найменше, оскільки це ЄС, до якого всі звикли.

2. «Нічого, крім єдиного ринку» – сценарій, якщо ЄС-27 не зможе досягти домовленості щодо поглиблення співпраці в багатьох сферах політики, передбачає зосередження зусиль Союзу на ряді ключових аспектів єдиного внутрішнього ринку. Належне функціонування єдиного внутрішнього ринку стане основним «сенсом існування».

В результаті, ЄС-27 не активізуватиме роботу в більшості існуючих сьогодні сфер спільної політики, зокрема таких як міграція, безпека або оборона. Співпраця з нових питань, що становлять взаємний інтерес, як правило, здійснюватиметься на двосторонній основі. ЄС також значно знизить регуляторне навантаження шляхом запровадження правила скасування двох існуючих законодавчих актів для кожної нової законодавчої ініціативи.

У межах цього сценарію процес прийняття рішень в ЄС може стати простішим, але спроможність до колективної дії буде значно обмеженою. Переорієнтація пріоритетів ЄС означатиме, що відмінності в поглядах між державами-членами щодо нових питань порядку денного Союзу досить часто необхідно буде вирішувати на двосторонньому рівні, у кожному випадку окремо. Стане складніше вирішувати питання, що становлять інтерес більше ніж однієї держави-члена, внаслідок чого розрив між очікуваннями і реальною політикою постане як спільний виклик. Суттєвим недоліком даного сценарію стане також неминуче зменшення обсягу прав, гарантованих громадянам правом ЄС.

Хоча Європейська Комісія пообіцяла зробити власний вибір восени цього року, її голова вже заявив, що цей сценарій є найменш бажаним, оскільки фактично зведе цілі ЄС до суто економічних.

3. «Ті, хто бажають більшого, робитимуть більше» – сценарій, за яким ЄС-27 функціонуватиме у звичному режимі, але деякі держави-члени виявлять бажання поглиблювати інтеграцію, передбачає виникнення в Союзі однієї або декількох «коаліцій бажаючих», готових працювати разом в конкретних сферах політики, зокрема таких, як оборона, внутрішня безпека, оподаткування або соціальні питання. Досвід застосування такого підходу під час створення Шенгенської зони (22 держави-члени з 28-ми) або зони євро (19 держав-членів з 28-ми), показує, що такий сценарій є можливим.

Перевагою такого сценарію є зменшення розриву між очікуваннями громадян і реальною політикою в тих державах-членах, які оберуть шлях поглиблення інтеграції. Однак, недоліком буде те, що обсяг прав громадян, наданих законодавством ЄС, варіюватиметься залежно від того, в якій з держав-членів вони житимуть.

Аналізуючи цей сценарій, європейські оглядачі й експерти згадують розроблену в 1975 р. теоретичну концепцію «Європа різних швидкостей», від реалізації якої тоді ЄС відмовився. Й дотепер багато впливових політиків в ЄС вважають, що виділення серед держав-членів групи лідерів неминуче призведе до розколу і втрати єдності Союзу.

4. «Робити менше, але більш ефективно»– сценарій, за яким держави-члени досягнуть консенсусу щодо необхідності спільних дій задля більш ефективного вирішення певних пріоритетів, передбачає зосередження уваги і обмежених ресурсів Союзу на меншій кількості сфер спільної політики.

В результаті, ЄС-27 буде спроможний діяти набагато швидше і рішучіше в обраних пріоритетних сферах політики, маючи в своєму розпорядження потужніші інструменти для забезпечення виконання колективних рішень, як це Союз робить сьогодні в сферах конкурентної політики або банківського нагляду. В інших сферах ЄС-27 припинить спільну діяльність або суттєво зменшить її обсяг.

За такого сценарію громадяни відчують, що ЄС діє лише в тих сферах, де він може створити реальну додану вартість. ЄС діятиме швидше, однак матиме реальні труднощі з узгодженням переліку пріоритетних сфер співпраці. Обсяг прав громадян, наданих законодавством ЄС, збільшиться в тих сферах, де Союз вирішить поглибити співпрацю, і зменшиться в інших.

5. «Робити набагато більше разом» – сценарій, за якого досягнуто консенсус у розумінні того, що ні ЄС-27, як такий, ні держави-члени самі по собі не зможуть ефективно протистояти викликам сьогодення, передбачає надання ЄС державами-членами більшого обсягу влади, ресурсів і повноважень прийняття рішень.

В результаті, співпраця між усіма державами-членами в усіх сферах поглибиться як ніколи раніше. Крім того, з чітким розумінням того, що все, що вигідно державам-членам, які мають спільну валюту, також є вигідним для всіх, зміцниться зона євро. Рішення на рівні ЄС швидше узгоджуватимуться і ефективніше виконуватимуться.

Процес прийняття рішень в ЄС стане набагато швидшим. Громадяни матимуть більше прав, наданих законодавством ЄС. Проте, існуватиме ризик відчуження частини суспільства, яка відчуватиме, що ЄС бракує легітимності або що держави-члени делегували Союзу надто багато повноважень.

Хоча Європейська Комісія жодним словом не говорить про це, європейські оглядачі й експерти майже одностайні у тому, що це сценарій перетворення ЄС на федеративну державу. Оскільки ідея державності ЄС є досить непопулярною, така перспектива розвитку ЄС є маловірогідною.

В Європейській Комісії наголошують, що запропоновані сценарії охоплюють широкий спектр можливостей і мають ілюстративний характер. Вони не є ані взаємовиключними, ані вичерпними. Після широкого обговорення та рішення Європейської ради, обраний сценарій буде підготовлений у деталях до початку чергових виборів в Європейський Парламент в червні 2019 р.

Що спільного між цими сценаріями?

По-перше, в усіх них вже йдеться про ЄС-27, хоча переговори з Великою Британією ще не розпочались і аж до моменту виходу вона залишатиметься державою-членом Союзу.

По-друге, жоден з них не ставить під сумнів існування євро та Шенгенської зони, хоча ці «стовпи» інтеграції зазнали останніми роками нещадної критики.

По-третє, в жодному сценарії не згадується подальше розширення ЄС, що вже викликало занепокоєння у деяких країн-кандидатів на вступ.

Який із сценаріїв є найліпшим для України, як країни, що має на меті стати членом ЄС? Перед тим, як спробувати дати відповідь на це запитання, зауважу, що перспектива вступу України в ЄС сягає набагато далі, ніж 2025 р. Навіть за ідеальних внутрішніх (швидкі й ефективні реформи, політична стабільність, цілковита підтримка населення курсу на європейську інтеграцію) і зовнішніх умов (мир, глобальне економічне зростання, відкриті зовнішні ринки) рух України шляхом європейської інтеграції триватиме 15-20 років.

Чому? Тому, що ми є індустріально розвиненою, з потужним сільським господарством найбільшою країною Європи. Шлях таких країн в ЄС, за визначенням, є тривалим і складним. Згадаймо Польщу (територія вполовину менше за українську, розвинені промисловість і сільське господарство, сумірна з Україною кількість населення), процес вступу якої в ЄС тривав близько 14 років (вступила 1 травня 2004 р.).

Переговори щодо інтеграції розвиненого аграрного сектору Польщі в спільний сільськогосподарський ринок ЄС були тривалими і складними, а польські фермери були найбільш євроскептично налаштованою частиною суспільства і на національному референдумі в 2004 р. переважно голосували проти вступу.

Однак європейська інтеграція маленької балканської країни Хорватії (територія – 56,5 тис. км2, населення – 4,2 млн) також тривала понад 10 років (вступила 1 липня 2013 р.).

Хорватія вступила в ЄС після 10-ти років євроінтеграції (фото – Мansana.com)

Повернемося до сценаріїв.

Оскільки жоден з них не передбачає повну дезінтеграцію ЄС, тобто зникнення його як геополітичної величини, то стратегічно всі окреслені перспективи розвитку Союзу влаштовують Україну. Головне, що ЄС житиме. Однак, якщо заглибитись у деталі кожного із сценаріїв, то виникають певні варіанти.

Розвиток ЄС за сценарієм «Продовжуємо роботу» принципово нічого не міняє у відносинах Україна – ЄС. Така модель ЄС добре відома його партнерам, і до появи інших сценаріїв майбутнього Союзу саме на неї орієнтується Україна та інші країни.

Майже повне зосередження ЄС на єдиному внутрішньому ринку (сценарій «Нічого, крім єдиного ринку»), з одного боку, суттєво зменшує обсяг законодавства Союзу, до якого Україна має адаптувати національне, що значно пришвидшить цей процес, а з іншого – співпраця у таких важливих для нашої держави сферах, як безпека і оборона, майже повністю відбуватиметься на двосторонній основі, а це вплине на її дієвість.

У межах сценарію «Ті, хто бажають більшого, роблять більше» відносини України з ЄС фактично будуть зведені до багатосторонньої співпраці з «авангардом» Союзу, тобто з групою країн, які вирішать й надалі поглиблювати інтеграцію, охоплюючи нею нові сфери. Така зміна вектору взаємодії буде об’єктивно обумовленою, адже Україна потребуватиме співпраці саме з державами-лідерами ЄС, серед яких, безсумнівно, є і будуть Франція і Німеччина.

Успішна реалізація сценарію «Робити менше, але більш ефективно» приведе до звуження сфер співпраці України з ЄС, але матиме перспективу підвищення ефективності й дієвості тих, що залишаться. Зовнішньополітичний партнер, який діє швидко і рішуче, – це саме те, що потрібно Україні для здійснення внутрішніх реформ й протистояння агресору.

Як вже зазначалось, вибір Союзом сценарію «Робити набагато більше разом» є найменш вірогідним. Однак в разі якщо державам-членам вдасться досягнути консенсусу щодо такої перспективи розвитку ЄС, то Україна постане перед необхідністю суттєвого перегляду формату двосторонніх відносин. Нещодавнє офіційне звернення України до ЄС з пропозицією розпочати переговори стосовно посиленої асоціації повністю відповідає амбіціям Союзу в поглибленні власної інтеграції.

Розглядаючи сценарії майбутнього ЄС, важливо розуміти, що динамічний розвиток Союзу завжди спричиняє сплеск єврооптимізму в держава-членах, на хвилі якого приймаються важливі стратегічні рішення. Так, наприклад, було наприкінці 1980-х – початку 1990-х років, коли був створений Європейський Союз і прийнято сміливе рішення про запровадження єдиної валюти. У цьому сенсі, Україні вигідний будь-який сценарій, який приведе ЄС до успіху.

 Олександр Рудік, експерт з питань євроінтеграції,

заступник директора з наукової роботи

Дніпропетровського регіонального інституту державного управління НАДУ

при Президентові України

1649

Всё по теме: Европеец
Ошибка в тексте? Выделите её и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить о ней редакции.

Сообщить об ошибке

Пожалуйста, используйте эту форму для коррекции ошибок.
Если вы хотите связаться с нами по другому вопросу — напишите нам.