Мы говорим то, о чём молчат другие Мы говорим то, что вы хотите слышать Мы говорим то, что вы должны знать

Фракция ВО «Батьківщина» в Днепропетровском областном совете


Антоніна Ульяхіна: "Українці навчилися відстоювати власні права".

21.04.2018 22:59:24

Добре, що завдяки цьому люди самоорганізовуються, починають мислити як господарі.

Голова обласної організації ВО «Батьківщина», Антоніна Ульяхіна, вірить у те, що українські громадяни зуміють під час виборів захистити власну землю від претензій на неї нечесних олігархів, А Україна у майбутньому розквіте як розвинута аграрна, промислова та високо інтелектуальна Держава.

-В квітні цього року відбудуться чергові вибори в об’єднаних територіальних громадах. Антоніна Миколаївно, в чому особливість цих виборів?

-Треба одразу зазначити, що до об’єднання наші громадяни приходять дуже складно. Часто на результат впливають якісь містечкові забобони, наприклад - нелюбов одного села до іншого, тощо. Дуже слабко поставлене інформування, навчання у питанні об’єднання громади. Тож, деколи навіть керівники районів не прагнуть об’єднатися з економічно якісними для громади наслідками. Але у основі має бути передусім спільний інтерес, на меті - розвиток громади, інфраструктури, ріст доходів місцевого бюджету.

-Загалом, що корисного у об’єднанні громади, якщо воно так складно йде?

-Добре, що завдяки цьому люди самоорганізовуються, починають мислити як господарі. Тобто, вони розуміють, що вже набагато ближче до них знаходиться влада. Розуміють, що кнопки управління треба «тиснути» не у області та в Києві – передусім у власній громаді. Тобто, варто впливати на ситуацію: через голів громади, місцевих депутатів. Але маємо й певні мінуси, що суттєво заважають корисним змінам – слабке законодавче поле. Тому на сьогодні все ще існує багато питань, які не потребують чітких механізмів вирішення, законодавчої підтримки.
Тож складаються ситуації, коли навіть та громада, що має на власних територіях кілька виробників, - не завжди отримує від них доход у власний бюджет. Часто означені виробники зареєстровані не за місцем їх діяльності, - тож і податки, які платять, - йдуть на зовсім інші території. Та цю ситуацію треба змінювати! Повинно бути: де працюєш, на екологію яких земель, сіл, впливаєш власною діяльністю, - маєш брати участь у формуванні бюджету означеної території, сюди платити гроші, ці села розвивати! От і податки на надра мають лишатися «на місці», - у громаді, на території якої ведуться роботи.

-Питання землі – «додає гостроти» виборчому процесу?

- Вибори в територіальних громадах йдуть складно через це те що на питанні землі пересікаються інтереси багатьох людей, - часто дуже заможних, владних. Коли інтереси таких «китів» стикаються з потребами громади – виникають складні ситуації. Тож через це деякі громади об’єднуються, не виходячи з власних економічних інтересів, потреб жителів. Коли домінують інтереси монополістів(тих же крупних господарств, людей, які за ними стоять),- боротьба набуває загострення і ми бачимо чисельні порушення під час виборів. Та це ініціюється саме тими людьми, які у цьому зацікавлені, – не владою. Влада ж нині просто не здатна захистити справедливі результати виборчого процесу, захистити землю від нечесної руки.

-Тож вибори голови ОТГ – мають підводні камені?

- Більше того: якщо обирається сильна особистість, така що має авторитет у місцевого населення головою громади, - одразу ж запрошують цю людину в «пенати влади». Цьому громадянину пропонують змінити власну партійну приналежність на ББП. Це звісно усе штучні дії – вони не дадуть ніколи ніяких сходів, але така ситуація символізує: влада не має сили й діє вже тими способами, якими діє слабкий! Тобто, за ними не йдуть, але вони примушують йти! Примушують через бюджет: говорять про те що «якщо обрана людина буде не від ББП – тоді не виділять до бюджету громади ані копійки!». Тобто є деякі моменти, що так би мовити, сповільнюють та спотворюють вибори. Та попри це, добре – що йде об’єднання й в наслідок нього людина починає себе відчувати громадянином, що є відповідальним не тільки за власну громаду а й за те, що буде з нею згодом. Дуже багато цікавих людей проявляють себе під час цих виборів. Це ті люди, що йдуть на посаду голів громад, ті, хто є кандидатами у місцеві депутати. Бачу нині, що Україна має потенціал та кадри! Просто треба ці кадри вміти знайти та підтримати бодай на першій частині шляху.

-Та чи не повториться у цих жорстких виборчих умовах ті ж злочинні події у с.Майському, Синельниківського району, коли на виборчу дійницю напали озброєні люди?

-Як я й казала, нині вибори дуже складні. Бо ніколи там де виникало питання землі – не було легко. Завжди там тяжка боротьба. Та українці вже навчилися себе захищати, відстоювати власні права,- не думаю, що їх налякають якісь найняті кимось за гроші тітушки. У багатьох селах вже є самооборона, це не обов’язково озброєні гвинтівками люди але й просто свідомі активісти, що не дозволять тітушкам розкошувати на виборчій дільниці . Та сподіваюся що не відбудеться жорстких подій, вибори пройдуть мирно.

-Але яка думка по селах, чи не багато там політики нині?

-В селах взагалі люди не політизовані. Вони все читають і всі новини уважно дивляться та не пускають політику у власні громади. Для селян не так важливо до якої партії ти відносишся – головне, аби робив добрі справи. Люди з особливою увагою ставляться до програми того кандидата, який враховує їх інтереси, інтереси громади, який щось робить для людей, а не лише обіцяє. Тож якими б підписами не супроводжувалося прийняття певного виборчого кроку, якщо він не зв’язаний з вигодою для громади, – ніхто тут за цей крок не проголосує.
Навіть якщо сам президент приїде на вибори у якесь село, - місцеві проголосують за те, що буде корисне для громади, а не за те, що підтримує президент.

-Чи може статися так, що українське село розквітне?
-Нині маю багато зустрічей з вже обраними головами громад, то кожен з них мріє зробити свою громаду процвітаючою на роки уперед. Тож впевнена, що у аграрної країни усе відродження піде з села. Найголовніше на сьогодні для відродження села – створення тут робочих місць. Ці ж робочі місця можуть бути як сільськогосподарського напрямку, так і промислового.
З’являться робочі місця на селі –то буде у селі молодь, працюватимуть клуби, магазини, центри відпочинку, освітні заклади. Відродження села –то передусім відродження його інфраструктури, доріг, покращення умов життя для людей.
Наша мета сьогодні щоби число садочків та шкіл, клубів, ФАПІВ у селі не скорочувалося, щоби вернулися у село в тому числі й ті громадяни, що поїхали закордон, тощо.

-Нині селяни деколи відчувають себе безземельними, чи можна громаді отримувати гідні доходи від власної землі? Що для цього потрібно зробити?

-Як тільки буде в нашій державі проведена інвентаризація землі, розділені її межі, і коли у кожної громаді будуть документи на її землю, - впевнена, що громада знайде як використати свою землю, а саме як вигідно це зробити для себе. Але треба, аби важелі цих питань лишилися у руках громади, а не перейшли до рук нечесних монополістів та їх посіпак.

-Ви обиралися від міста Нікополя й часто там буваєте сьогодні. Які питання хвилюють громаду цього міста та які вже вдалося допомогти вирішити як депутату обласної ради?

-Питань, що хвилюють людей –дуже багато. В числі головних – проблема екології, питання якості питної води. Як депутат намагаюся допомогти у вирішенні. По своєму округу поставила у деяких школах фільтри, проводимо їх заміну. На сьогодні мене зацікавила нова, більш сучасна технологія очистки та фільтрації води. Тож найближчим часом запровадимо цю систему. Коши на неї підуть з моїх депутатських грошей та, сподіваюся, що до цього долучиться й бюджет міста. Це пілотний проект, маю надію, що якщо він відбудеться, – такі системи з’являться й у інших закладах Нікополя. 
Ще одне питання сьогодення Нікополя - якість доріг, вони знаходяться у дуже поганому стані. Та намагаємося допомагати у ремонті: нині вже доробляємо вулицю Довголівську, далі візьмемося за Херсонську. Також відремонтували садочок, що тривалий час знаходився у дуже поганому стані. Загалом, потреб у міста дуже багато. Місцеві жителі скаржаться, що ніде відпочивати, що місто потребує гідної спортивної бази. Тож нині нами вже замовлений проект по організації спортивного комплексу з басейном та сучасними площадками.

-Ви регулярно проводите у Нікополі депутатські прийоми. Вдається допомогти людям, що звертаються до Вас?

-Можу сказати що усім, хто до нас звертався торік за матеріальною допомогою – допомогла з власних депутатських коштів. Але з кожним роком життя людей стає все складнішим, все більше громадян нині звертаються за допомогою. Останнім часом просто вал проблем: приходять тяжко хворі, бідні люди, - ті, хто потрапив у складні життєві ситуації. Нажаль для допомоги усім бажаючим депутатських грошей не вистачає. Це дуже мала сума для обласного депутата! Навіть місто Дніпро виділяє більше на кожного депутата –це 2 мільйони. А на обласного – 500 тисяч й це при тому що більша чисельність людей, більша територія потребує допомоги. Тож нажаль інколи приходиться вибирати кому надавати допомогу й це дуже неприємно бо ж ми усім маємо допомагати.

-Яким Ви бачите майбутнє Дніпропетровщини?

- Ми дуже потужній аграрний і промисловий, інтелектуальний регіон. За цим –наше майбутнє. Маємо великий потенціал промисловий та нажаль він на сьогодні не на повну працює. Багато заводів , фабрик – спинилися. Тож їх потенціал треба задіяти, оновити технічну базу й працювати на повну потужність. Вірю у нашу область та загалом в Україну та її людей! Вони розумні та працьовиті, творчі та дієві. Тож в будь-якому разі ми маємо Майбутнє!

Бесідувала Анфіса Букреєва.

617

Ошибка в тексте? Выделите её и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить о ней редакции.

Сообщить об ошибке

Пожалуйста, используйте эту форму для коррекции ошибок.
Если вы хотите связаться с нами по другому вопросу — напишите нам.