Найчастіше буває так, що депутата спочатку обирають, він щось там робить, і тільки потім виборці розуміють, що вони помилилися. Депутат обіцянки не виконав, час згаяв і людей ошукав.
На Верхньодніпровщині все інакше. Один обласний депутат та керівник району вирішили податися до Верховної Ради. І коли ще тільки збиралися зареєструватися, навіть не вирішили, від якої політичної сили, а люди вже засипали листами-скаргами виборчі комісії.
Що ж з ними не так? Наче б то і патріоти, і в АТО були чи волонтерили, а люди все одно проти.
«Не можна допустити, щоб голова Верхньодніпровської районної ради Артем Кравченко пішов у народні депутати України! Він паплюжить нашу країну, цинічно, без докорів сумління присвоює собі чужі досягнення і надбання, прикривається темою АТО, щоб привласнити кошти і розпоряджатися землями», – говориться у одному з листів.
Отже недаремно ще у минулому році саме Артем Кравченко зацікавив журналістів-розслідувачів з газети «Лица» та громадської організації «Центр громадської ініціативи та підтримки». Вони писали про кілька кричущих фактів.
По-перше, як тільки Артем Кравченко став головою району, він незаконно звільнив головного редактора місцевої газети «Придніпровський край» Юрія Олійника, зробив видання кишеньковим і розвалив його. І це начебто молода, прогресивна і патріотична людина!
По-друге, справжні учасники бойових дій в зоні АТО, що мають бойові звання і нагороди, називають Артема Кравченка вискочкою і брехуном. Хлопців обурює, що нинішній керівник району не виконав жодної перед виборчої обіцянки. Проте сам особисто обдурив інваліда АТО і поїхав до Європи на «лікування».
Крім того, користуючись пільгами, отримав квартиру, і не де-небудь у Верхньодніпровську, а в Дніпрі. Справжні ж учасники бойових дій досі чекають хоча б на якесь житло і не можуть навіть земельну ділянку оформити, хоча законом це передбачено.
Артем Кравченко (фото – Facebook)
До речі, про землю. Журналісти стверджують, що Артем Кравченко розпоряджається землями всього Верхньодніпровського району, як своїми власними – роздає їх, кому забажає.
А ті, хто мають на них законні права, роками ходять по судах, щоб довести свою правоту.
Газета «Лица» писала і про політичну корупцію в районі. З’ясувалося, що представники чотирьох партій: «Укроп», Радикальна партія Олега Ляшка, БПП «Солідарність» та «Батьківщина» підписали таємну угоду.
В ній йшлося про те, що про підписантів не можна поширювати негативну інформацію (!), критикувати їх.
Що цікаво, першим у цій угоді стоїть підпис саме голови райради, який, згідно його посаді, повинен показувати приклад об’єктивності і рівних можливостей для кожного з депутатів та простих громадян:
Про справи в районі годі й казати – вони далеко не блискучі. А голова тільки те і робить, що займається самопіаром. Переважно за рахунок інших, більш успішних депутатів і керівників, безсоромно присвоюючи собі їхні за слуги.
Наприклад, школа у Верхівцево, де розпочався масштабний ремонт за кошти держбюджету. Спочатку Артем Кравченко присвоїв собі чужі успіхи і кричав, нібито саме він «вибив» гроші в Кабміні. А потім почав активно «контролювати» процес. І так захопився, що після закінчення ремонту школи дах в спортзалі тече, як решето!
А хто ж другий? Його ім’я не дуже-то на слуху. Хоча справи говорять самі за себе. Про Геннадія Войтова виборці пишуть таке:
«Не може бути народним обранцем людина, яка перебуває під слідством».
Журналісти-розслідувачі дізналися, що це так і є. На Войтова Г.О. відкрито кілька кримінальних проваджень. Всі вони пов’язані з його безпосередньою діяльністю на посаді в.о. директора КЗ «Верхівцевський психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради.
І статті цікаві: шахрайство, привласнення коштів у великих розмірах.
По одному з епізодів Геннадію Войтову інкримінується крадіжка з інтернату 265 тис. грн готівки, яку він отримав від продажу врожаю, що вирощувався силами та технікою комунального закладу і на його землях.
Друге провадження було відкрито за результатами позапланової ревізії діяльності інтернату, в результаті якої перевіряючі недорахувалися близько 100 тисяч державних гривень.
Громадська антикорупційна експертиза результатів державних тендерів в Україні також звернула увагу на заклад під керівництвом пана Войтова, у якого багато разів закупівлі вигравав один і той же ФОП Плахтій Владислав Олександрович, зареєстрований у Верхньодніпровському районі. А всього через цю особу-підприємця пройшло угод з КЗ «Верхівцевський психоневро логічний інтернат» ДОР» – на 2.170.650 грн (наприклад, по тендеру на покос та тюкування сіна та соломи – 176 тис. гривень, а на постачання 330 пар капців – 116 тис. – ред.).
Геннадій Войтов (фото – Facebook)
Як людину і як керівника Геннадія Войтова характеризує ще один епізод: довготривалий суд з колишнім бухгалтером закладу, яку він звільнив вагітною і протягом двох років не вибачився, не визнав провину, а «добивав» жінку судовими позовами. На щастя, суд дав гідну оцінку його діям: звільнення визнано незаконним, жінку поновлено на роботі, а підприємство тепер винне їй понад 58.000 гривень.
Як бачимо, пан Войтов зовсім не далеко відійшов від свого колишнього колеги, вже звільненого в.о. директора Верхньодніпровського дитячого будинку-інтерната №2 Геннадія Феденка.
Про скандал у цьому закладі розповідали одразу декілька телеканалів України, в тому числі і «Інтер». Знущання з пацієнтів, розкрадання коштів, грубощі по відношенню до персоналу. На додачу до всього, пан Феденко відзначився ще й тим, що побив журналістку. До речі, протекцію йому при прийомі на роботу склав саме Геннадій Войтов.
Отже, підіб’ємо підсумки: нечисті на руку політичні змовники, ніякі керівники за чужий рахунок та ще й моральні якості викликають багато питань.
Чи потрібні такі депутати нам у Верховній Раді?
Думайте самі, вирішуйте самі.
Дарина Червона, Center-gip.org