Мы говорим то, о чём молчат другие Мы говорим то, что вы хотите слышать Мы говорим то, что вы должны знать

Политика


Як пряма дорога стала кривою

03.03.2020 12:17:44

Мафія топче людей у селах Промінської сільради Криничанського району.

Недавні лютневі дні цього року у селі Промінь Криничанського району СТОВ «Агрофірма «Агросвіт» мала відзначати 19-ліття свого існування. Але святкові заходи не відбулися. Неначе і не було настільки тривалого періоду, протягом якого у тутешніх селян складалися, як вони самі кажуть, прийнятні, навіть людські з господарством стосунки.

З боку самої агрофірми ставлення було таким, яке влаштовувало селян. У першу чергу тих власників земельних паїв, які передали їх в оренду фірмі. Але не тільки їх. Люди були задоволені засновником фірми Юрієм Головіним і тому, що у товаристві (а воно займалося не лиш вирощуванням зернових та технічних культур, а й розведенням свиней та худоби, включаючи навіть «екзотичних» буйволів, а також і прісноводним рибництвом та мало млин і крупорушку) на постійних робочих місцях працювало близько ста мешканців Променя і сусідніх сіл. Це сьогодні рідкісне, погодьтеся, явище.

Одначе на даний момент від учорашньої «ідилії» і сліди прочахли. Тут зараз, навпаки, барикада чи лінія протиборства, яку селяни, котрі по один бік неї, воліють перетворити на лінію розмежування.

По другий бік, як легко здогадатися, агрофірма «Агросвіт», котра раптом заспівала зовсім іншої пісні. Хоч що сталося це несподівано, сказати й не можна. Більше того – з середини минулого року у село, як з гори, звалилося-нагрянуло лихо, котре відразу усе перевернуло тут з ніг на голову.

Якщо й не гірше: в гарячу пору, коли надійшов час збирати вирощене, господарство зупинилося. Воно зі своїми полями, фермами і тракторами та комбайнами, з усім рухомим і нерухомим, також перехідним і неперехідним майном попало в полон озброєних до зубів і вишколених бійців «невідомого походження».

Відбулося класичне рейдерське захоплення СТОВ «Агрофірма «Агросвіт». Оскільки прожогом залетіли «як з-за рогу», перелякали народ в смерть, усе арештували, а роботу повністю заблокували й паралізували, немов туго перев’язали, поставивши всюди свою охорону, яка почала тут днювати й ночувати».

Сайт соціальних мереж «Верховенство права» далі писав так тоді:

«Селяни розповідають, що ось уже два місяці підприємство перебуває у стані «заморозки». Урожай, який встигли зібрати, гниє і пріє, пропадає на складі, бо обробляти його ніхто не дає. Техніка стоїть опломбована. Тому продовжувати роботи на полях теж немає змоги. Урожай, який не встигли скосити, сиплеться і гине. І найдивовижніше: куди й до кого селяни не стукають та не грюкають, волаючи про допомогу і захист, «од молданина до фіна… на всіх язиках, писав Тарас Шевченко, все мовчить».

Сьогодні ж у Промені розповідають, що люди були на боці засновника агрофірми «Агросвіт» Юрія Головіна. Воювали за його інтереси. Одначе сили виявилися нерівними в чому, забігаючи наперед, кажуть тепер селяни, і вони переконалися на власній шкірі, і Юрій Вікторович здався.

У фірми з’явилися нові господарі. Перереєстрували фірму в підприємство, призначили спочатку одного директором, потім другого, нарешті й третього – Дмитра Гулецького. Цей третій врешті-решт і вніс «ясність». Запевнив, ніби відбулося все в рамках закону, за рішенням судів і не тільки їх. Комар, коротше, носа тепер не підточить.

А все тому, що агрофірма «Агросвіт» ніби в боргах, як в шовках. Боржник якщо не з головою, то по вуха. І тепер агропідприємство «Агросвіт», яке створено навзамін і яке мав честь очолити він, пан Гулецький, викупило борги попереднього «Агросвіту». З усіма наслідками, які з цього, мовляв, випливають. Отож любіть нас і жалуйте!

Але любові селян до нових власників господарства не вийшло. І не тому зовсім, що люди продовжували симпатизувати ще Юрію Головіну. Навпаки, на Головіна трохи несподівано з‘явилася у селян образа.

Більше трьох сотень приватних землевласників у селах Промінської сільради у різні роки передали свої земельні паї в оренду АФ «Агросвіт». Як відомо і практикується повсюдно та передбачається умовами договорів оренди, земельний податок на ділянки орендодавців сплачує орендар – у даному випадку АФ «Агросвіт».

А тут раптом вияви лося, що за 2018-2019 роки податки сплачені «настільки частково, що, швидше, зовсім несплаченими лишилися». А збагнувши, що з господарством коїться «щось неладне з розряду шахрайства», податкова розіслала мерщій власникам паїв повідомлення про… їхню заборгованість. Яку необхідно тепер селянам… самостійно і негайно гасити – уявляє те «сюрприз»?

І все ж таки у першу чергу одразу, і доволі принципово, місцевий народ посварився з новим АП «Агросвіт». Оскільки новоявлений на чолі з Дмитром Гулецьким почав демонструвати інше ставлення до місцевого населення.

А до власників земельних паїв, права на оренду яких він наче ж як успадкував від попереднього «Агросвіту», так і особливо по-іншому. Було видно, як на долоні, каже зокрема власниця одного з таких паїв Тетяна Персіанова, що «ці нові не звикли переобтяжувати себе бажаними для людей умовами співпраці, тим паче, радитися і домовлятися, враховувати потреби селян». Натомість аж бігом заходилися диктувати свої умови і вимоги.

Правити взялися круто, на людей незважаючи – «наче нас тут й немає або перед ними ми геть безправні». Оголосивши, що хочуть чи не хочуть люди, а договори оренди доведеться переглядати і переоформляти, не стали одначе пояснювати, «як же це буде по-новому і по-їхньому, а ось готувати під озиму і в зиму поля вигнали усю техніку», як розповідає все та ж Персіанова.

– А ми й вийшли гуртом навперейми, не пустили трактори, – продовжує Тетяна Вікторівна. – Не гоніть, хлопці, коней, земля тут у приватній власності наразі понад двохсот чоловік, то поки не знайдете спільної і прозорої мови з народом, не варто бігти попереду нашій волі.

Певно, доповнює зі свого боку інший власник земельного паю Руслан Калашнюк, теперішній владі «Агросвіту» раніше не доводилося наражатися на твердий характер селянських мас. Бо явно своїм вухам і очам спочатку не вірила, що «треба вступати з нами у перемовини». І «ніякого іншого варіанту бути не може».

У Промені і сусідніх селах народ не з того, який гнеться й кориться кожному, хто його намагається або на дурити, або й взагалі всерйоз не сприймати. То тільки тепер люди й почули, що новий «Агросвіт» візьме паї в оренду «не на роки, а на десятиліття, ще й з правами без згоди пайовиків передавати їх в суборенду або при потребі будувати на них свої господарські об’єкти та інші необхідні на їх розсуд споруди».

– І для нас стало ясно, мов розвиднилося, – підводить риску Руслан Калашнюк, – що ці хлопці прийшли з намірами у перспективі точнісінько так по-рейдерськи захопити і наші землі. Ми й опам’ятатися, схаменутися не встигнемо, як була вона наша, а стане їхньою…

Селяни в штики сприйняли такі умови. Завирували, з гнівом та надіями затіяли свої дискусії на теми, як же бути далі, на що орієнтуватися?

А треба знати, що у Променевій сільраді ще в попередні роки майже сто власників земельних паїв вийшли «на свої хліба». Отож ще раніше забрали ділянки з оренди і стали або одноосібниками, або засновниками селянських і сімейних господарств.

З одного боку, на це людей, може, спонукала одначе відсутність достатньої кількості робочих місць у селах, де вони жили і живуть. Тим паче, відсутність вибору на всякі і різні смаки, потреби і здібності та спеціалізації.

А з другого, прийшло усвідомлення, як пояснює все той же Руслан Калашнюк, що, самостійно працюючи на землі, ретельно й сумлінно, ясна річ, можна, гей, пристойно заробляти та гідно забезпечувати себе і свої сім’ї.

І це правда, що зараз тут мало не сто одноосібників на практиці і в приклад усім землякам показують-демонструють, що одноосібництво чи й будь-який присадибний і аграрний бізнес «вигідний і надійний, не страшний, якщо його не боятися».

– Чимало наших односільчан, – каже насамкінець Руслан Русланович, – ще вагаються, не ризикують. Немало серед власників земельних паїв і людей похилого віку, яким не по силах уже порати не мало і не багато – по шість гектарів, а діти та онуки роз‘їхалися та розбіглися й по закордонах. Одначе ж рівно 120 чоловік-власників пайових наділів свідомо зважилися розривати договори оренди, які укладали ще з «Агрофірмою «Агросвіт».

Все. Досить! Будемо господарювати поодинці, сім’ями, родинами, гуртами – тільки не віддавати землю наразі у загребущі руки й пазурі майбутніх, якщо уже й не сьогоднішніх поміщиків. Отаких, які силою захопили й наше господарство – хіба ні?

Новий «Агросвіт» на такий «розворот» подій і не думав погоджуватися. Звідси й виник «системний» конфлікт між селянами і новими «ефективними» господарями, які неждано і явно силоміць їм звалилися на голови. Оскільки торік і з платою за оренду паїв стався «збій», а СТОВ АФ «Агросвіт» припиняє діяльність, заборгувавши мільйони і державі та численним кредиторам, ми, селяни, вважаємо, – заявили 120 власників паїв, – «це прямою загрозою нашого матеріального благополуччя, забезпечити яке ми зможемо і самотужки».

На що все той же Дмитро Гулецький розгнівано парирував, як відрізав, що і вони «прибули сюди заробляти, а для цього їм також потрібна земля». Отож яке, уявіть собі, ніби може бути припинення договорів оренди?!

Протистояння та й протиборство не забарилися і таким чином сягнули критичної мети відмежуватися, як витлумачили це селяни. Виходячи з того, що вони раз і назавжди відмежовуються і відрікаються від тепер АП «Агросвіт». Шляхом дострокового розірвання договорів оренди і скасування їх реєстрації.

Серед підстав домагатися цього люди вписали і те, що «будь-які зміни в умовах договорів, особливо щодо покладання обов’язку сплати земельних податків на самих орендодавців, регулюються додатковими угодами, але жодного попередження, жодної конкретної пропозиції на цей рахунок від орендаря не надходило». Уже елементарне не виконання умов договорів.

Як минулого року орендар відмовився також і обробляти «орати в зиму і культивувати навесні» присадибні ділянки селян, чиї земельні паї він орендує. Хіба не підстава теж припиняти договірно-орендні стосунки?

А тепер свою ложку дьогтю підлив ще й уже перереєстрований в агропідприємство новий «Агросвіт». Позаяк «врегулювання даного конфлікту мирним шляхом неможливе, тому що з його боку чиняться неправомірні дії, як то залякування пайовиків та їх відкритий шантаж, і все це з метою заключення договорів оренди винятково на умовах нового товариства АП «Агросвіт».

Коротше кажучи, ситуація звелася до того, що тільки через суд селянам домагатися свого – ні на які інші «мирні» варіанти згоди вони не змогли дочекатися. Зате тут на самих селян і чекав ще один несподіваний «сюрприз», який залишив їх наодинці з пихатими новими власниками «Агросвіту».

Ви, може, і не повірите, але жоден адвокат не погодився ні надавати юридичні послуги, ні супроводжувати позови промінських пайовиків та захищати їх в судах. Звернулися селяни до одного – відмовився, звернулися до другого – те ж саме. Звернулися до третього – ні, до четвертого – також ні. Усі з переляку махали руками і в один голос ще й ображалися. Чи знає те, запитували, з ким ви провокує те нас зв’язуватися? Та нам, казали далі, боятися після цього не лише за себе і своє життя, але й за сім’ї свої та життя рідних і близьких! А в нас же і діти, за їх благополуччя теж доводиться думати…

Ви зрозуміли, звичайно: у Промені селяни, не відаючи спершу цього, повстали проти земельного хижака, як його поза очі називають уже. Котрий чи не в масштабах усієї нашої області захопився таким «бізнесом», як захоплення земель сільгосппризначення, і йому всі закони, як море, по коліна.

Служителі правоохоронних органів та судочинці чи не усі на побігеньках у нього як вірні прислужники, готові виправдовувати геть усі «їх персони», м’яко кажучи, забаганки і витівки.

Мова йде про Василя Астіона – героя, до речі, недавньої публікації «Перемога» і перемога зазнають поразок». Непрошені для жителів криничанського Променя структури також входять у коло інтересів Астіона та його тестя Михайла Кошляка.

А як повідомляла «Люстраційна Антикорупційна рада Придніпров’я», суддя Жовтневого районного суду м. Дніпра Сергій Мельниченко «видалив 432 документа з карної справи про банду Кошляка-Астіона, аби не виносити її організаторам сурового й справедливого вироку» і цього факту ніхто досі не спростовував, але й ніхто йому належної оцінки не робив і не робить.

Та що казати, якщо про подвиги «цієї солодкої парочки» буквально після обрання Президентом доповідали й Володимиру Зеленському, котрий встиг потім ще Віталія Глуховерю на посаді голови обласного Головуправління Національної поліції запитати, «чи ж покарані уже винні»? На що Глуховеря не знайшов нічого іншого, як висловитися «ні так, ні ні». Сказав, наче «обставини цієї історії ще з‘ясовуються».

Глуховері на чолі дніпропетровської поліції уже нема, а обставини щодо за всіма ознаками рейдерських злочинів «банди Кошляка-Астіона» все ще з‘ясовують і ніяк з‘ясувати не можуть.

Фактично, ось з ким «недоторканим», хай і «заочно», однак довелося схрести ти шпаги власникам земельних паїв Промінської сільради. Тому не треба вже й пояснювати, чому на їхню долю випало настільки багацько митарств, перепон та вставлених у колеса палиць, що з одного боку всього цього вистачило б на грубезну детективну епопею про відверте й нахабне знущання над людьми.

А з другого – треба дивуватися і захоплюватися, що у селян вистачає терпіння і не кінчається «азарт» не здаватися і боротися до кінця. Яким, як вони кажуть, він не буде.

Так і не знайшовши адвокатів, селяни не вагаючись у бій кинулися самотужки, мов у рукопашну сутичку, як висловлюються Руслан Калашнюк і Тетяна Персіанова. Вони і очолили ініціативну групу, яка в першу чергу і приймає на себе весь вогонь «противної сторони».

Скажімо, судді Борис Цаберябий та Валентина Берелет затребували від усіх позивачів довідки Державної податкової служби про те, що ще АФ «Агросвіт» не заплатила за них земельні податки (за два останні роки), а «правонаступник» АП «Агросвіт» тепер відмовляється це зробити. І що тільки через це податкова дійсно зажадала сплатити належні суми самим власникам паїв.

То знаєте, скільки часу селян, як то кажуть, водили за носи та ганяли з інстанції в інстанцію, знаходячи різні причини, з яких ніби не можуть надати таких довідок? Рівно півроку тривала ця підступна гра-тяганина!

А все для того зволікали, що надіялися, що люди врешті втратять будь-яку твердість та наполегливість і спересердя кинуть свою затію. Здалися лише після того, – і то не в Криничках, а у місті Кам‘янському, де міститься головний офіс місцевої податкової служби, – як люди прямо заявили, що на танку прибути вони, звісно, не зможуть, а ось з вилами, якщо їх доведуть і допечуть, завітати навіть уже готові.

Так судді, ніби з запізненням спохватившись, зажадали доказів і з того приводу, що «вимоги пункту 9-го договорів оренди стосовно оранки та іншої обробки присадибних ділянок орендодавців до 0,5 га площею здійснюються за рахунок орендаря», також два роки поспіль не виконуються. Після чого на цей раз двомісячну затіяли дискусію, повноважними чи ні визнавати комісії, які проводили обстеження справді необроблених присадибних ділянок, якщо в них були винятково рядові депутати сільради, та ще й не члени земельної комісії або комісії з аграрних питань.

І вже суперечки на рівні пристрасних диспутів викликали Акти обстежень, здійснені фізичними особами – сусідами потерпілих власників присадибних городів…

З горем пополам людям вдалося залагодити усі явно штучні перепони, і судові засідання почалися.

На даний час двома суддями – так розпорядився електронний розподіл справ у райсуді – винесено 76 ухвал. Як гадаєте, вони на корить людей? Та ні ж, звичайно. Українська Феміда нині сліпа й глуха тільки по відношенню до принижених і скривджених нахабами й багатіями.

Коротше, у Криничанському райсуді придумали «рятівний» хід. Справа у тім, що в обласному Господарському суді наразі триває процес за позовом новоявленого агропідприємства «Агросвіт» до приборканої ним колишньої агрофірми «Агросвіт». Предмет спору майновий, як неважко здогадатися. До якого селяни зі своїми паями і зневаженими договорами їх оренди ну ніякого відношення не мають. Це все одно, даруйте, що приший кобилі хвіст.

Однак ось ухвала, винесена за позовом одного з принципових бунтівників Миколи Гаркуші, і у ній читаємо:

«До судового розгляду спір між сторонами не врегульований. Але 4 січня 2020 року від розпорядника майна СТОВ «Агрофірма «Агросвіт» арбітражного керуючого В.В. Лукашука надійшло клопотання, згідно якого заявник просить направити до Господарського суду цивільне провадження за заявою Гаркуші Миколи Миколайовича до тієї ж агрофірми «Агросвіт» про дострокове припинення договору оренди землі шляхом його розірвання».

І районний суд, не інакше, як ви гукнувши «Еврика!», погодився. Не інакше, як і пішов на зговір з ліквідаторами одного «Агросвіту» і засновниками нового. Або й сам підказав «шпаринку» для подальшого затягування «врегулювання спору». Як ні на крихту не сумнівається юридична служба обласної Асоціації фермерів, криничанський райсуд навмисне і свідомо сплутав Божий дар з яєчнею.

Схоже на те, каже адвокат Євген Падашуля, що новоявлені власники «Агросвіту» інакше уже й не мислять, як ніби земельні паї понад двох сотень селян не селянам, а їм належать. Себто що селянам на свій розсуд своєю ж приватною землею розпоряджатися зась, натомість «мовчки мусять ковтати усе, що їм велять ставленики Василя Астіона і його оточення».

Оскільки народ у Промені з такою перспективою рішуче налаштований розминутися десятою дорогою, юристи обласної фермерської Асоціації взялися довести справи до логічного кінця. І уявіть собі, що й на десятій дорозі прогнозують далеко не прямий, а викривлений курс до перемоги.

Зрозуміло, Господарський суд у даному випадку, каже Євген Падашуля, не зможе білими нитками пришити до майнових розбірок ніби збанкрутілого господарства з його, вважайте, «спадкоємцем» заяви людей про припинення договорів оренди земельних ділянок. Відтак верне позови назад у Кринички. Одначе сподіватися, продовжує Євген Григорович, наче місцевий суд після цього «прийде в себе» і згадає про діючі закони, не доводиться. Вигадає ще якусь причину, аби відмовити позивачам – ось побачите. То я веду до того, підводить риску адвокат обласної фермерської Асоціації Євген Падашуля, що тільки в апеляційній інстанції зможемо виграти ситуацію для селян…

Уявляєте, до чого ми з вами дожилися? Наперед відомо, хто зумисне, не лякаючись аніякого покарання, однак продовжуватиме топтати народ. Навіть відаючи, що Апеляційний суд на таке вже не піде. Зате ж завдання не дати селянам цієї весни встигнути вийти на власні – приватні! – земельні наділи господарювати одноосібно буде виконано.

Що, заростуть бур’янами в такому разі понад 720 гектарів? Це прислужникам земельних баронів байдуже. Тим паче, що нададуть цим баронам ще й шанси неправдами переломити народ через коліна і здатися їм на поталу.

…Тут треба знати, що Промінь – село молоде, виникло лише у 1925-му минулого століття. Його населяють нині нащадки тих, хто майже сто літ тому сім’ями виходили на свій хутір. Щоб порати тут власні земельні наділи, якими ощасливила тоді їх – як виявилося згодом, тимчасово – Радянська влада.

І молоде село його засновники Променем назвали не випадково, а з великою надією на своє благополуччя. Справа у тім, що дорога, котра вела тоді звідси на Кринички, була пряма і рівна, як струна. І як промінь світла, який ніде й трішки не звертав убік і не викривляв свій курс.

Зараз же його тут наперекір народу вигинають з усіх сил. І якщо цього теперішня влада зовсім не «слуг народу», а прислужників земельних олігархів не розуміє, не усвідомлює і не спішить на виручку селянам, значить, селянам з нею уже зараз не по дорозі – згодні?!

Микола Нечипоренко, Farmer.dp.ua

1298

Ошибка в тексте? Выделите её и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить о ней редакции.
Загрузка...

Сообщить об ошибке

Пожалуйста, используйте эту форму для коррекции ошибок.
Если вы хотите связаться с нами по другому вопросу — напишите нам.